Реклама


Объявления

Автобіографічний початок в «Мертвих душах»

Перший тім поеми Н. В. Гоголя «Мертві душі» була почата в 1842 році. Вона мислилася автором як величезний епічний добуток, що має своею метою «осягнути всю Русь». До нас дійшов тільки перший тім цього добутку й окремі глави другого. Про значення поеми Гоголь писав А. О. Смирновій в 1845 році: «Зовсім не губернія, і не кілька виродливих поміщиків, і не те, що їм приписують, є предмет «Мертвих душ». Це поки ще таємниця, що повинна бути раптом, до здивування всіх (тому що жодна душа із читачів не догадалася), розкритися в наступних томах» (т. 6, с. 78).

У поемі Гоголь зумів виставити назовні всю вульгарність вульгарної людини, а в наступних томах він хотів зобразити духовне відродження своїх героїв. В «Чотирьох листах із приводу «Мертвих душ» він писав, що «російської людини злякала його незначність більш, ніж всі його пороки й недоліки» (т. 6, с. 78). Автор хотів, щоб його поема була корисна й для читачів, і для нього самого. Зображуючи вульгарність і злиденність своїх героїв, вона хотів, щоб читачі звернулися б на самих себе й побачили б власні недоліки. Про себе він писав: «Ніхто із читачів моїх не знав того, що, сміючись над моїми героями, він сміявся треба мною» (т. 6, с. 78). І далі: «Я вже від багатьох своїх гидот позбувся тим, що передав їх своїм героям» (т. 6, с. 81).

Однак Гоголь передав своїм героям «Мертвих душ не тільки свої пороки й недоліки. Незважаючи на епічність і широту цього добутку, у ньому відбилася безліч особистих рис автора

В «Мертвих душах» яскраво виразився автобіографічний початок. В «Чотирьох листах із приводу «Мертвих душ» Гоголь так писав про цей добуток: « ‹…›герої мої тому близькі душі, що вони з душі; всі мої останні твори — історія моєї власної душі» (т. 8, с. 77). Задум «Мертвих душ» теж пов'язаний з біографією письменника — на думку Б. Н. Скворцова , історія з покупкою мертвих душ, описана в поемі, відбулася на батьківщині Гоголя. Далекий його родич Пивинский улаштував таку аферу. Гоголь писав в «Авторській сповіді», що сюжет «Мертвих душ» дав йому Пушкін, але випадок з Пивинским був йому також, напевно, відомий

Б. Н. Шпаків у своїй брошурі «Особисті джерела «Мертвих душ», написаної на нашу тему вказує чотири види «особистих джерел»: властиво автобіографічні, спостереження над характерами близьких і знайомих ( у третьому листі із приводу «Мертвих душ» Гоголь писав:

«Отут, крім моїх власних, є навіть риси багатьох моїх приятелів, є й твої» (т. 6, с. 79).

Третє джерело - це риси побуту, помічені автором, і четвертий - матеріал, повідомлений іншими. Про автобіографічність своїх героїв автор писав в «Чотирьох листах із приводу «Мертвих душ» - «Із цього часу я став наділяти своїх героїв понад їхні власні гидоти моєї власної дрянью. От як це робилося: взявши дурну властивість моє, я переслідував його в іншому званні й на іншому поприщі, намагався собі зобразити його у вигляді смертельного ворога» (т. 6, с. 78). У листі до А. О. Россет від 15 квітня 1847 року Гоголь писав про те, що якщо в нього не найдеться досить матеріалу, то в «Мертвих душах» на місце людейи висунеться його власний ніс» . На підставі слів самого автора, Б. Н. Шпаків писав: «... Ми не обмежимося встановленням готівки в героях «Мертвих душ» однієї лише «дряни» і «гидоти» автора, а взагалі - всіх його рис, які тільки можливо встановити. Було в характері Гоголя щось і манілівське, і чичиковское, і навіть ноздревское»

Зразком маніловщини з ея «іменинами серця» Шпаків уважав ранні листи Гоголя, особливо - лист від 1 жовтня 1824 року, де він поздоровляє матір із днем Ангела (Дозвольте, найдорожча маминька! Дозвольте поздоровити вас із днем Ангела вашого, із цим блаженнейшим удень для кожного ніжного й вдячного сина. Ваша батьківська любов і ніжність, ваші благодіяння, ваші про мене піклування, - все це спонукує мене прийнятися за перо, щоб виявити вам свою подяку» (т. 9, с. 9). Шпаків відзначав, що Чичиков, як і Гоголь, мав пристрасть до придбання чорнильниць, вазочок, прес-пап'є... . Цю рису відзначав у своїх спогадах про письменника Л. Арнольди: «Гоголь дуже любив і цінував гарні речі й у молодості, як сам він мені говорив, мав страстишку до придбання різних непотрібних штучок: чорнильниць, вазочок, прес-пап'є й проч.» . В «Мертвих душах» відбилася також звичка Гоголя, передана героям багатьох його добутків, дізнаватися багато чого через слуг. Л. Арнольди згадував про це: « Покуда ми обідали, він увесь час розмовляв з половим, розпитуючи його, звідки він, скільки одержує платні, де його батьки, хто частіше інших заходить до них у трактир, яке страву більше люблять чиновники в Малоярославце і яку горілку вживають, чи гарний у них городничий тощо. Розпитав про всіх живучим у місті й біля міста ...» . Прийом дізнаватися все потрібне серед слуг використовувався в «Ревізорі», в «Гравцях». Чиновники міста NN дізнавалися про Чичикове «за допомогою лакейських знайомств».

Б. Н. Шпаків уважав, що фізіологічний вигляд Чичикова - зовсім протилежний Гоголю. Гоголь писав у поемі: «Автор повинен зізнатися, що досить заздрить апетиту й шлунку такого роду людей» (т.5, с. 59). По спогадах П. А. Анненкова, Гоголь страждав безсонням, приступами слабості, і ніколи не відрізнявся особливим здоров'ям. У поемі відбився й щиросердечний стан автора. Б. Н Шпаків писав: «Простежимо тепер, як відбилося в «Мертвих душах» щиросердечний стан Гоголя, який слід передуманное їм і пережите залишило на сторінках знаменитої поеми» . Переважний настрій першої частини - смутне, одна із причин якого - острах наступаючої передчасної старості. Про це Гоголь писав у листі до А. С. Данилевського від 5 лютого 1839 року нового стилю: «Ми наближаємося з тобою з (Вищі Сили! Яка це туга!) до тих літам, коли йдуть на дно глибше наші живі враження й коли наші сили, що слабшають, на жаль, часто не в силах викликати їх назовні ... . Нехай ми будемо мати хоча кілька мінут, у які будемо свіжі й молоді» (т. 9, с. 122-123). Початок шостої глави поеми перегукується з рядками цього листа - «Колись, давно в лета моєї юності...» (т. 5, с.103).

Щиросердечний стан після розлуки з Жуковським відбилося в одинадцятому розділі першого тому поеми. У листі до Жуковського Гоголь описував спустілу кімнату: «Мені все здається, що з її хтось на мінуту виїхав або виїжджає, що наполовину покладена валіза коштує посередине, по всіх кутах жмути обверточной паперу, мотузочок...» . Ці мінути перед від'їздом Гоголь описав у поемі: «У продовження цього часу він ‹чичиков› мав задоволення випробувати приємні мінут, відомих кожному мандрівникові, коли у валізу все покладено й у кімнаті валяються тільки мотузочки, папірці так різне сміття...» (т. 5, с.199).

При описі будинку Собакевича Гоголь зображував те, що було близько і йому самому: «Було помітно, що при будівлі його зодчий безупинно боровся зі смаком хазяїна. Зодчий був педант і хотів симетрії, хазяїн - зручності...» (т. 5, с.88). В 1830 році Гоголь був залучений у турботи із приводу будинку у Васильевке, він піклувався про те, щоб було дотримано якнайбільше економії й разом для того, щоб дати будівлям кращий вид

Третій вид джерел - дитячі спогади Гоголя. Так, ставок у селах Манилова й Півня нагадують ставок у Васильевке посередині саду. В «Мертвих душах» знайшли відбиття ті випадки, які відбувалися в житті Гоголя й були замічені їм і деякими з його сучасників. Так, у першому розділі поеми в описі міста, що відправився подивитися недавно, що приїхав Павел, Іванович Чичиков, є наступна деталь: «Подекуди просто на вулиці стояли столи з горіхами, милом і пряниками, схожими на мило...» (т.5, с.14).

С. Т. Аксаков згадував випадок, произшедший з Гоголем: «не пам'ятаю, десь пропонували нам купити пряників. Гоголь, взявши один з них, почав із самим простодушним видом і серйозним голосом запевняти продавця, що це не пряники; що він помилився й захопив як-небудь шматки мила замість пряників, що й по білому їхньому кольорі це видно, та й пахнуть вони милом, що нехай він сам покуштує й що мило коштує набагато дорожче, ніж пряники. Продавець спочатку дуже серйозно й переконливо доводив, що це точно пряники, а не мило, і, нарешті, розсердився» .

Велике значення для «Мертвих душ» мають дитячі спогади Гоголя. В описі саду, що оточував будинок Манилова, відбилися пейзажі Васильевки, близькі Гоголю з дитинства. Василь Опанасович Гоголь, батько письменника, розбив у парку алеї й клумби, у нього були альтанки й грот. Деяким з них він давав назви: алея «Доліна спокою», альтанка «Мрія»...

Страницы: 1 2

Все для школы: темы сочинений, разработки уроков. Изложения и пересказы сюжетов. Конспекты уроков и поурочное планирование. Сценарии, диктанты и контрольные для проведения уроков.

Учебные пособия и тематические ссылки для школьников, студентов и всех, занимающихся самообразованием

Сайт адресован учащимся, учителям, абитуриентам, студентам педвузов. Справочник школьника охватывает все аспекты школьной программы.