Реклама


Объявления

«Авторська сповідь» Гоголь або думка написати «Мертві душі»

«Авторська сповідь» Гоголь або думка написати «Мертві душі» його наштовхнув Пушкіна. «Він уже давно змінював мене прийнятися за великий твір, і, нарешті, один раз після того, як я прочитав одне невелике зображення невеликої сцени, але яке, однак ж, уразило його найбільше мною раніше читаного, він мені сказав: «Як із цією здатністю вгадувати людини й декількома рисами виставляти його раптом усього, як живого, із цією здатністю не прийнятися за великий твір. Це просто гріх!..», і, на закінчення всього, віддав мені свій власний сюжет, з якого він хотів зробити сам чтото начебто поеми і якого, за словами його, він не віддав би іншому нікому. Це був сюжет «Мертвих душ»... Пушкіна знаходив, що сюжет «Мертвих душ» гарний для мене тем. що дає повну волю з'їздити разом з героєм нею Росію й вивеет» безліч найрізноманітніших характерів».

Гоголь пішов раді Пушкіна., швидка прийнявся за роботу й у лист від 7 жовтня 1835 року сповіщав його: «Почав писати «Мертвих душ». Сюжет розкинувся на довжелезний роман і, здається, начебто сильно смішний... Мені хочеться в цьому романі показати хоча б з одному боку всю Русь». Однак у процесі роботи Гоголь замислив дати вже не один, а три томи, у яких можна було б показати Русь уже не «з одному боку», а всебічно. Другий і третій томи «Мертвих душ» повинні були, по думці автора, поряд з негативними вивести й позитивних героїв і показати моральне відродження « негідника-набувача» Чичикова.

Така широта сюжету й насиченість добутку ліричними місцями, що дозволяють письменникові многообразно виявляти своє відношення до зображуваного, вселили Гоголю думка назвати «Мертві душі» не романом, а поемою

«Мертві душі». Але Гоголь спалив другий тім «Мертвих душ», а до третього він і не приступав. Причина невдачі була в тім, що Гоголь шукав позитивних героїв у світі «мертвих душ» — представників пануючих у той Тягар суспільних шарів, а не в народному демократичному таборі. Бєлінський ще в 1842 році пророчив неминучість невдачі Гоголя в здійсненні подібного задуму. «Багато, занадто багато обіцяно, так багато, що ніде й взяти того, чим виконати обіцянку, тому що того й немає ще на світі»,— писав він

глави другого тому, ЩоДійшли до нас, «Мертвих душ» підтверджують справедливість думок Бєлінського. В.цих главах є блискуче написані образи, родинні поміщикам першого тому (Петро Петрович Півень, Хлобуев і ін.), але позитивні герої (доброчесний генерал-губернатор, ідеальний поміщик Костанжогло й відкупник Муразов, «самим бездоганним шляхом» наживший понад сорок мільйонів) явно нетипові, життєво непереконливі

Центральне місце в першому томі займають п'ять «портретних» глав (із другий по шосту). Цього глави, побудовані за однаковим планом, показують, як на ґрунті кріпосництва складалися різні типи кріпосників і як кріпосне право в 20—30х роках XIX століття, у зв'язку з ростом капіталістичних сил, приводило поміщицький клас до економічного й морального занепаду. Гоголь дає ці глави в певному порядку. Безгосподарного поміщика Манилова (II глава) поміняє дріб'язкова скнара Коробочка (III глава), безладного марнотратника життя Ноздрёва (IV глава) — скупий Собакевич (V глава). Завершує цю галерею поміщиків Плюшкин скнара, доведший свій маєток і селян до повного руйнування. Картина економічного розпаду панщинного, натурального господарства в маєтках Манилова, Ноздрёва й Плюшкина намальовано жваво й життєво переконливо. Але й гадані міцними господарства Коробочки й Собакевича в дійсності нежиттєздатні, оскільки такі форми ведення господарства вже відживали своє століття

Із ще більшою виразністю дана картина морального занепаду поміщицького класу. Від дозвільного мрійника, що живе у світі своїх мрій, Манилова до «дубинноголовой» Коробочки, від її — до відчайдушного марнотрата, брехунові й шулерові Ноздреву, далі — до оскотинившемуся кулака Собакевичу й, нарешті, до утратившему всі моральні якості — «дірі на людстві» Плюшкину веде нас Гоголь, показуючи все більше моральне падіння й розкладання представницький поміщицького мира

Так поема перетворюється в геніальне викриття кріпосництва як такого соціально-економічного ладу, що закономірно породжує культурну й економічну відсталість країни, морально розкладає той клас, що був у той час вершителем доль держави. Ця ідейна спрямованість поеми розкривається насамперед у системі її образів

Все для школы: темы сочинений, разработки уроков. Изложения и пересказы сюжетов. Конспекты уроков и поурочное планирование. Сценарии, диктанты и контрольные для проведения уроков.

Учебные пособия и тематические ссылки для школьников, студентов и всех, занимающихся самообразованием

Сайт адресован учащимся, учителям, абитуриентам, студентам педвузов. Справочник школьника охватывает все аспекты школьной программы.