Реклама

Объявления

Царі й самозванці у творчості А. С. Пушкіна

А. С. Пушкіна цікавила проблема влади в Росії. Що є влада? Які відносини влади й народу? Що таке закони історії і як вони пов'язані із законами совісті? Відбиття міркувань Пушкіна над цими питаннями можна знайти в таких добутках, як "Борис Годунов"і "Капітанська дочка".

И в тім і в іншому добутку виникають два мири: мир щирого й помилкового, теперішнього й несправжнього. Так у трагедії "Борис Годунов"представлені два помилкових царі, які готові піти на злоЧи н для того, щоб зійти на трон. І тим часом єдиний, хто міг би царювати по праву, молодий царевич Феодор, гине, приймає на себе розплату за помилки пануюЧи . В "Капітанській дочці"зображені дві держави. Одне з них - сьогодення, із центром у Петербурзі, з государині імператрицею Катериною II, з теперішнім палацом, армією, генералами

Інше - несправжня держава, на чолі якого коштує самозванець, Омелян Пугачов, з несправжнім палацом-хатою, зі своїми генералами ("енералами"). У кожної держави існує свій інститут страти й милості, свої закони, своя мова, своя правда. І доля народу виявляється в руках і царів, і самозванців

Трагедія "Борис Годунов"нескінченно пов'язана з російською історією. Пушкіна звертається до самої похмурої її сторінки: вчасно правління Бориса Годунова, правителя, що прагне здобути народну любов і не далекого державної мудрості. Саме такий цар дозволив виявити закономірність трагедії влади, далекої народу. Борис має прогресивні плани й хоче народу добра. Але для реалізації благих намірів, йому потрібна влада, а влада дається лише ціною злоЧи ну: щабля трону завжди в крові. Пушкіна відзначає бажання народу баЧи ти Бориса своїм царем: Ах, змилуйся, батьку наш! пануй нами!

Будь наш батько, наш цар! Сцена на площі, моління народу - комедія, ілюзія, гра. Це всього лише розвага, і народ прийшла тільки для того, щоб поучаствовать у ньому, не розуміюЧи всієї важливості що відбуває. Борис зійшов на трон, але зробив це незаконно, убивши царевича Дмитра. Він зробив уЧи нок, характерний діянням тирана, а тирани, за законом історії, сумно закінчують свої дні

Молодий чернець, Гришка Отрепьев, засуджує Бориса й вершить над ним мирський суд: И не підеш ти від суду мирського, Як не підеш від Божого суду. Він пише донос на Бориса й повідомляє себе царевичем Дмитром через спрагу більше діяльного життя. Але Гришка - самозванець, і, відповідно до закону історії, він буде покараний, як і Борис. А. С. Пушкін відзначає необхідність живого почуття, здатного пролити світло на душі героїв

Наприкінці життя Борис відчуває потребу сповідатися перед своїм сином, дати йому моральні наставляння, тому що Феодор йому дорожче "щиросердечного порятунку". Борис Годунов готовий сам відповісти перед Богом за всі свої діяння, але він не бажає, щоб його провина впала на сина. Борис не зізнається Феодору в тім, що він убив царевича Дмитра, але заповість синові зберігати щиросердечну, "святу"Чи стоту

Борис пояснює синові політикові влади, яку потрібно знати також, як і закони совісті. Потреба в почутті випробовує й Григорій. Марія Мнишек для нього дорожче слави й блиску, російської держави, тому що він до неї не має ніякого відношення. Полюбивши Марію, Григорій готовий полюбити чеснота, але в її особі важко побаЧи ти безвинність і Чи стоту. Ця потреба в почутті зближає царя й самозванця. Не далека вона й Омелянові Пугачову, і Катерині II, які настільки милостиво поставилися до Гриневу. В "Капітанській дочці"дві держави живуть своїм життям, який вони звикли жити

Завдяки тому, що повість написана в мемуарній формі, ми довідаємося про життя Пугачова й імператриці лише по тимі стереотипам, який прийнято користуватися при описі великих людей. І проте вони з'являються перед Чи тачем насамперед як живі люди. Омелян Пугачов - хазяїн, цар у своїй державі, вона гордий і величественен при народі, стриманий і простий зі своїми товаришами, які вільно заперечують його й розмовляють нарівні. Він милостивий і доброзичливий до тому, хто доброзичливо ставиться до нього: пам'ятаюЧи про панську милість і заяЧи й кожух, він не повісив Гринева, а за його прямоту й щирість знову даровал йому життя. Він знає про те, що його чекає шибениця, але продовжує почата справа, тому що йому пізно каятися. Він знає, що помилування не буде. Катерина II зображена просто як Дама, з повною й рум'яною особою, що виражає важливість і спокій

Вона представилася Марье Іванівні як придворна дама, а не як імператриця. Катерина пам'ятає про подвиг капітана Миронова, допомагає Гриневу, милує його. А. С. Пушкін не описує
докладно побут цих великих людей. Йому скоріше цікаві їхні діяння, закони, їхня правда. Дивно те, що обоє вони настільки прихильно поставилися до Гриневу, особі частці, доля й щастя якого перебували цілком у них руках

Пугачов помилував не кого іншого, як його, незважаюЧи на страті багатьох інших людей. Імператриця, упевнившись у невинності Гринева, милує його й викликається влаштувати стан Марьи Мироновій. Почуття, які проявляють ці різні люди, ріднять і зближають їх. Виявляється, що й жорстокий Пугачов, що розбудив російський бунт, "безглуздій і нещадний", подібно Катерині здатний на високі вЧи нки

И в "Борисі Годунове", і в "Капітанській дочці"герої проходять випробування вибором. Герої роблять уЧи нки, керуюЧи сь тим, що вони вважають найважливішим. Борис Годунов убиває царевича Дмитра, сподіваюЧи сь на реалізацію своїх планів: ... Я думав свій народ У постачанні, у славі заспокоїти, Щедротами любов його здобути... Гришка Отрепьев попереджений про складність його місії й ченцем Пимоном, і сном, "бесівським"мечтаньем. Але спрага повноцінного, діяльного життя бере гору в його душі: він не відступає від свого задуму

Омелян Пугачов, уставши на шлях розбою, іде по ньому до кінця. Але стосовно Петруше Гриневу чіткий закон його держави не працює, і випадний каторжник керується законом совісті й тому милує молодого пана. Про закони совісті герої пам'ятають, вони надходять відповідно до них. Але є й вищий закон, закон історії

И в кінцевому рахунку герої будуть судитися по ньому. Сина Бориса Годунова осягне доля вбитого царевича Дмитра, незважаюЧи на те, що Борис за все бажав відповісти сам. Омелян Пугачов буде страчений

Такі закони історії, які неминуче пов'язані із законами совісті. В "Борисі Годунове"і "Капітанській дочці"Пушкін зачіпає проблеми сутності влади в Росії. Він зображує два мири: мир самозванця й мир пануюЧи . Доля народу, яким легко маніпулювати, перебуває в руках і того, і іншого мира

Царі й самозванці вправі вершити цю долю по своєму розумінню, керуюЧи сь законами своєї держави й законами совісті. Але за свої діяння вони будуть відповідати на вищому суді, їхніми суддями будуть Історія й Час

Все для школы: темы сочинений, разработки уроков. Изложения и пересказы сюжетов. Конспекты уроков и поурочное планирование. Сценарии, диктанты и контрольные для проведения уроков.

Учебные пособия и тематические ссылки для школьников, студентов и всех, занимающихся самообразованием

Сайт адресован учащимся, учителям, абитуриентам, студентам педвузов. Справочник школьника охватывает все аспекты школьной программы.