Реклама

Объявления

“Думка народна” як основа художнього змісту роману-епопеї Л. Толстого “Війна й мир”

В 1869 році з-під пера Л. Н. Толстого вийшло один з геніальних добутків світової літератури - роман-епопея “Війна й мир”. “Щоб добуток був гарним, треба любити в ньому головну, основну думку. В "Війні й світі"я любив думку народну”, - говорив письменник. Головний герой роману - народ

Народ, кинутий у непотрібну й незрозумілу йому війну 1805 року, народ, що піднявся в 1812 році на захист батьківщини й разгромивший величезну ворожу армію на чолі з непереможним доти полководцем. У романі більше ста масових сцен, у ньому діють понад двісті поіменно названих людей з народу, хоча значення образа народу визначається не кількістю масових сцен, а народною ідеєю. Найважливіші події роману оцінюються Толстим з народної точки зору. Народну оцінку війни 1805 року виражає письменник словами князя Андрія: “Отчого ми під Аустерлицем програли бій?.. Нам там нічого було битися”. Війна 1812 року не була схожа на інші війни. ВітЧи зняна війна для Росії була справедливою, національно-визвольною війною

На боротьбу із загарбниками виступив весь народ. Прості російські люди - селяни Карпо й Улас, старостиха Василиса, купець Ферапонтов, дячок і багато хто інші - вороже зустрічають наполеонівську армію, роблять їй опір. Почуття любові до батьківщини охопило всі верстви населення. Товстої говорить, що “для російських людей не могло бути питання, добре або погано буде під керуванням французів”. Їдуть із Москви Ростови, віддавши підведення пораненим і залишивши напризволяще свій будинок, залишає рідне гніздо Богучарово князівна Марья Болконская.

Переодягнений у просте плаття граф Пьер Безухов озброюється й залишається в Москві, маюЧи намір убити Наполеона. Огидні окремі представники Чи новно-аристократическо-го суспільства, які в дні всенародного нещастя діяли в егоїстичних, корисливих цілях. Ворог уже був у Москві, а придворне петербурзьке життя йшло по-старому: “ті ж були виходи, бали, той же французький театр, ті ж інтереси служби й інтриги”. Патріотизм московських аристократів полягав у тім, що вони замість французьких блюд їли росіяни щи, а за французькі слова призначали штраф. Гнівно викриває Толстой московського генерал-губернатора й головнокомандуючого Московським гарнізоном графа РастопЧи на, через свою зарозумілість і боягузтво не зуміло організувати поповнення для героїчно, що боролася армії Кутузова

Зі збурюванням розповідає письменник про кар'єристів - іноземних генералах типу Вольцогена. Вони віддали Наполеонові всю Європу й “приїхали нас уЧи ти - славні вЧи телі”. Серед штабістів Толстої виділяє групу людей, що бажають тільки одного: “найбільших для себе вигід і задоволень”. До Чи сла таких людей ставляться Несвицкий, Друбецкой, Берг, Жерков і інші

З великою симпатією ставився Толстой до народу, що зіграв головну й вирішальну роль у війні проти французьких завойовників. Патріотичні почуття, що охопили росіян, породили масовий героїзм захисників батьківщини. РозповідаюЧи про бої під Смоленськом, Андрій Болконский справедливо помітив, що росіяни солдати в перший раз билися там саме за свою землю, що у військах був такий дух, якого ніколи він не баЧи в. Найбільше повно “думка народна” відчувається в тих главах роману, де зображуються герої, близькі до народу або прагнучі зрозуміти його: Тушин і Тимохін, Наташа й Марья, Пьер і Андрій - всі ті, кого можна назвати “росіянами душею”. Людиною, що втілила в собі дух народу, Толстой зображує Кутузова

Кутузов - справді народний полководець. Таким, що виражає потреби, думки й почуття солдатів, він виступає під час огляду під Браунау й під час Аустерлицкого бою, і особливо під час ВітЧи зняної війни. “Кутузов, - пише Толстой, - всім російською істотою своїм знав і почував те, що почував кожний російський солдат”. Кутузов для Росії - своя, рідна людина

Під час війни 1812 року всі його зусилля спрямовані до однієї мети - оЧи щенню рідної землі від загарбників. Від імені народу Кутузов відхиляє речення про перемир'я. Він розуміє й неодноразово говорить, що Бородінський бій є перемога. РозуміюЧи , як ніхто, народний характер війни 1812 року, він підтримує запропонований Денисовим план розгортання партизанських дій. Кутузов - носій народної мудрості, виразник народних почуттів

Його відрізняє “надзвичайна сила проникнення в зміст явищ, що відбуваються, а джерело її лежить у народному почутті, що він носив у собі у всій Чи стоті й силі”. Тільки визнання в ньому цього почуття змусило проти волі пануюЧи вибрати його головнокомандуюЧи м російською ар

Все для школы: темы сочинений, разработки уроков. Изложения и пересказы сюжетов. Конспекты уроков и поурочное планирование. Сценарии, диктанты и контрольные для проведения уроков.

Учебные пособия и тематические ссылки для школьников, студентов и всех, занимающихся самообразованием

Сайт адресован учащимся, учителям, абитуриентам, студентам педвузов. Справочник школьника охватывает все аспекты школьной программы.