«Ідуть білі снеги…»

Колекція творів: "Ідуть білі снеги...»

У поезію Євгеній Олександрович Евтушенко приходить на хвилі "відлиги шестидесятників». Яскравий, самобутній та-лант відразу звернув на себе увага читачів і критики. Біля сорока років Евтушенко є голосом правди й сове-сти Росії

Вірш "Ідуть білі снеги» одне з ранніх у лири-ке поета, але його можна вважати програмним у творчості Ев-Генія Олександровича. Молодий ще, по суті, хлопець рас-суждает про питання вічних: життя й смерті, творчості й біс-смертия, непорушності рідної землі

Ідуть білі снеги,

Як по нитці сковзаючи...

Жити й жити б на світі, так, напевно, нельзя.

Чимсь душі, безвісти

Розчиняючись удалині, немов білі снеги, ідуть у небо сземли.

Чим уважніше вчитуєшся у вірш, тим [більший філософський зміст відкривається за цими, здавалося |би, нехитрими рядками. Тут і зв'язок поколінь, і розуміння того, що знайти безсмертя можна тільки в щирій творчості, і велика, всеперемагаюча любов Кродине.

А любив я Росію

Всею кров'ю, хребтом -

Її ріки в розливі

И коли під льодом,

Дух її п'ятистінок,

Дух її сосників,

Її Пушкіна, Стеньку

И неї старих

Не протиріччям, а ледь намічений, боязкої надїжак-дой звучать слова про народну пам'ять, можливість залишити своє ім'я в історії цієї великої країни

И надеждою томлюся

(повний таємних тривог),

Що хоч саму малість я

Росії допоміг. Нехай вона забуде

Про мене без праці, тільки нехай

Вона буде назавжди, назавжди.

Слідом за своїми великими попередниками: Пушки-Ним, Лермонтовим, Некрасовим - Евтушенко висловлює побажання-надію в безсмертя Росії, а виходить, і своє

Ідуть білі снеги, як за всіх часів, як при Пушкіні, Стеньке

И як після мене...

Бути безсмертним не в силі,

Але надія моя:

Якщо буде Росія

Виходить, буду і я

У вірші поет використовує улюблений прийом - коли-цевую композицію. Рефреном звучить фраза "ідуть білі сні-гі». Це щаслива знахідка майстра, що допомагає йому поки-зать непорушність у століттях природи й Росії, і зв'язок часів, і швидкоплинність часу

Ідуть снеги більші,

Аж до болю світлі,

И мої й чужі

Замітаючи сліди...

Це один із кращих віршів і в зрілій творчості Євгенія Олександровича Евтушенко - обдарованого, яскравого, самобутнього поета

• «Идут белые снеги…»

Коллекция сочинений: "Идут белые снеги...» В поэзию Евгений Александрович Евтушенко приходит на волне "оттепели шестидесятников». Яркий, самобытный та­лант сразу обратил на себя внимание читателей и критики. Около сорока лет Евтушенко является

• Євгеній Олександрович Евтушенко

Євгеній Олександрович Евтушенко народився в Сибіру. Батько поета був геологом і всім життям писав вірші. Саме батько навчив сина любити поезію. Евтушенко почав друкуватися із шістнадцяти років.

• Евгений Александрович Евтушенко

Евгений Александрович Евтушенко родился в Сибири.  Отец поэта был геологом и всю жизнь писал стихи. Именно  отец научил сына любить поэзию.  Евтушенко начал печататься с шестнадцати лет. Он  учился в

• «Шестидесятники»

Коллекция сочинений: "Шестидесятники» Поэт в России — больше чем поэт. Е. Евтушенко Евгений Александрович Евтушенко — поэт, который на протяжении почти сорока лет будит совесть, честь и благород­ные порывы в своих почитателях. Он

• Художественный анализ поэмы «Братская ГЭС»

Поэма «Братская ГЭС» была написана Е. Евтушенко в середине шестидесятых годов, по свежим впечатлениям от грандиозной стройки. В ней звучит гордость за людей и страну, осуществляющих такие небывалые проекты. Я же

• «Молитва перед поэмой» (Вступление к поэме «Братская ГЭС»)

Коллекция сочинений: "Молитва перед поэмой» (Вступление к поэме "Братская ГЭС») Поэт в России — больше чем поэт. В ней суждено поэтами рождаться Лишь тем, в ком бродит гордый дух Гражданства, кому уюта нет, покоя

• О стихотворении «Шестидесятники»

Евгений Александрович Евтушенко — поэт, который на протяжении почти сорока лет будит совесть, честь и благородные порывы в своих почитателях. Он с гордостью причисляет себя к «шестидесятникам», сумевшим глотнуть свободы