Реклама

Объявления

Історичність суспільних поглядів Добролюбова

Революційні демократи-«шестидесятники» були твердо впевнені в можливості збереження залишків старого селянського общинного землеволодіння і їх нового, вищого розвитку на основі передових форм матеріальної й розумової культури, що одержала поки найбільший розвиток у Західній Європі

Незважаючи на «езопівську» форму вираження думки, у літературно-критичних статтях і теоретичних роботах Чернишевського й Добролюбова чітко проявлялися сильні й слабкі сторони їхніх суспільних поглядів, усього їхнього світогляду, що зложився в умовах активної ідейної боротьби із самодержавно-поміщицьким ладом і його ідеологією

Але разом з тим Добролюбов затверджує, що істинно народним може бути тільки письменник, що зуміє «перейнятися народним духом, прожити його життям, стати урівень із ним, відкинути всі забобони станів, книжкового навчання та ін., відчути всі тим простим почуттям, яким володіє народ» . Тому, даючи короткий огляд історії російської літератури, критик доходить висновку, начебто література попередніх століть і навіть першої третини XIX в. була далека від здійснення цього завдання, що навіть Пушкін «умів опанувати тільки формою російських народностей», по не її змістом. Добролюбов чекає теперішнього перелому «від нинішнього напрямку:, тому що нинішні діячі починають соромитися свого відчуження від народу й своєї відсталості у всіх сучасних питаннях» .

На думку Добролюбова, що вирішує значення має не близькість письменника до життя народу або знання їм його психології й побуту, але усвідомлення й оцінка зображуваної дійсності у Світлі суспільних прагнень народних мас, що борються за розкріпачення й вільний розвиток. Таке, по Добролюбову, размете між творчістю Кольцова й Гоголя. «Кольцов жив народною життям, розумів її горі й радості, умів виражати їх». Однак «простий клас народу є в нього в самоті від спільних нтерес, тільки зі своїми приватними життєвими потрібними». Гоголь же в «кращих», тобто сатиричних, своїх «створеннях» дуже близько підійшов до народної точки зору. Однак іон підійшов до неї «несвідомо, просто художницької навпомацки».

У таких висновках позначалася, звичайно, недостатня історичність суспільних поглядів Добролюбова. Кращі добутки літератури попередніх періодів, що володіють правдивістю змісту й досконалістю форми, за своїм значенням також були в різній мері народні. У різні історичні епохи особливості громадського життя, а отже, і суспільні інтереси народу, були різні. Тому різний характер здобувала й народності художньої літератури

Світогляд Чернишевського, Добролюбова, Некрасова й інших революційних демократів, що ідейно зложилися в 1860-е роки, - це вищий щабель в ідейному розвитку російської селянської демократії. Всі основні положення демократичного просвітительства, які намітилися ще в роботах Бєлінського 1840-х років, одержали тепер, в умовах загальної кризи старого ладу, подальший розвиток, більшу глибину й визначеність

Про обставини російського громадського життя Чернишевський і Добролюбов змушені були писати дуже обережно, у більшості випадків иносказательно.

Особливо це ставилося до питань соціології. Розуміючи їхнє основне значення, Бєлінський вирішував їх лише в самим загальному плані. Чернишевський і Добролюбов повинні були додати соціальним питанням більшу визначеність. Цього вимагала політична обстановка їхнього часу. Правлячі кола, визнавши неминучість рішучих соціальних змін, почали підготовляти реформу. Основний і вже цілком назріле соціальне питання про скасування кріпосного права вони збиралися вирішити на буржуазний лад, але цілком на користь поміщиків і за рахунок інтересів селян. З таким рішенням демократично мисляча інтелігенція ніяк не могла погодитися

З ранніх виступів Добролюбова особливо важлива стаття ступеня участі народності в розвитку російської літератури» 1858, де він намітив зовсім новий принцип розуміння й друзки окремих літературних явищ і всього розвитку художньої літератури. На відміну від літературної критики попереднього періоду - критиків-абристов, Пушкіна, Бєлінського й інших, котра розуміла під словом «народності» національний характер, Добролюбов уважає народним за значенням окремий добуток і ні вся творчість того або іншого письменника, що містить відображення життя, що об'єктивно відповідає суспільним інтересам народних мас

pfseUXsph7Ta

Все для школы: темы сочинений, разработки уроков. Изложения и пересказы сюжетов. Конспекты уроков и поурочное планирование. Сценарии, диктанты и контрольные для проведения уроков.

Учебные пособия и тематические ссылки для школьников, студентов и всех, занимающихся самообразованием

Сайт адресован учащимся, учителям, абитуриентам, студентам педвузов. Справочник школьника охватывает все аспекты школьной программы.