Реклама

Объявления

Картина вдач життя дворянства в комедії А. С. Грибоєдова «Горі від розуму»

Колекція творів: Картина вдач життя дворянства в комедії А. С. Грибоєдова "Горі від розуму»

Комедія Олександра Сергійовича Грибоєдова "Горі від розуму» була на-писана напередодні повстання декабристів, в 1824 році. Це реалістичний добуток, основний конфлікт якого полягає в зіткненні "століття винешнего» і "століття минулого», тобто двох епох російського життя, двох мировоззрений.

Протягом всієї п'єси дія відбувається в будинку Фамусова, практично не виходячи за його границі, не вважаючи епізодів, де герої розповідають про свої спогади або говорять про кого-небудь, знаходячи-щемся за межами будинку. У цій комедії автор показує не конфлікт поколінь, а конфлікт мировоззрений, що виник у російському житті в 10- 20-е роки XIX сторіччя

В "Горі від розуму» перед нами стала картина життя московського дворянства періоду правління від Катерини до імператора Миколу

Одним з яскравих представників даного кола є Павло Афа-Насьевич Фамусов. Він займає місце керуючого в казенному місці й сливет у суспільстві шановною й поважною людиною. Для Фамусова, так само як і для всіх дворян того часу, що визначає фактором є матеріальне становище людини й чин, що він займає, а також кількість кріпосних душ, який він володіє. Підбираючи нареченого для своєї дочки Софії, він віддає перевагу полковникові Ска-Лозубу, тому що той:

Солідна людина

И знаків тьму отличья нахапав;

Не по літам і чин завидний,

Не нині завтра генерал

Він категорично відкидає всіх інших шанувальників, заявляючи "хто бідний, той тобі не пари».

Іншим представником "століття минулого» є полковник Ска-Лозуб, що "і золотий мішок, і мітить у генерали». У нього єдиний-ная ціль у житті - генеральський мундир:

Я с вісімсот дев'ятого служу;

Так, щоб чини добути, є багато каналів;

Про їх як щирий філософ я звужу:

Мені тільки б дісталося вгенерали.

Думки й бажання Скалозуба примітивні. Його судження й жарти із претензією на оригінальність свідчать про його розум, рівень образо-ванности й невисокому інтелекті. "Він слова розумного не виговорив сро-ду», - говорить про нього Софія

Іншою відмітною рисою московського дворянства є пол-ное неуцтво, відсутність прагнення до нового, ще непізнаному - сло-вом, консервативність суспільства, його прихильність старим традициям. і підвалинам. "Сужденья черпають із забутих газет, часів Очаковских і покоренья Криму»,- заявляє у своєму монолозі Чацкий. У суспільстві спостерігається негативне відношення до утворення:

Ученье - от чуму, ученість - от причина,

Що нині, пущі, чим коли,

Божевільних розвелося людей, і справ, і думок

Фамусовим книги рівняються зі злом, яких треба б "припинити й спалити». Баба Хлестова у своїх мовах виражає повне здивування по доводу "пансіонів, шкіл, ліцеїв». І всі герої з нетерпінням очікують тих часів, коли будуть учити "нашим-нашій-по^-нашому: раз, два, а книги збережуть так: для більших оказій».

У суспільстві царює сліпе поклоніння всьому іноземному. Люди, самі того не зауважуючи, втрачають свій російський початок, намагаючись щосили наслідувати європейського стилю. Чацкий, будучи єдиним здраво-мислячою людиною серед "двадцяти п'яти дурнів», як ніхто іншої бачить і засуджує такий уклад життя. Але що може зробити одне чоло-вік? Як він може протистояти більшості? Як він може довести свою правоту й помилковість їхніх поглядів, коли будь-яка нова думка встре-чается в багнети й людина одержує клеймо безумця?

Свій час дворяни проводять в Англійському клубі, граючи у віст. Русявий-Ский мова поступово заміняється французьким. Міняється мода, звичаї... І Чацкий з гіркотою викликує:

Хоч у китайців би нам трохи зайняти

Премудррго в них незнанья іноземців

Але герой не був почутий. Необхідно відзначити таку рису, харак-терную для московського дворянства, як послужливість, преклоніння пе-ред багатими й знатними, що добре видно на прикладі Олексія Степу-Новича Мовчазне. Прізвище даного персонажа, як і багатьох інших, говорить сама за себе

Мовчазний! - Хто інший так мирно все влагодить!

Там моську вчасно погладить,

Отут у пору картку втре...

Таким поводженням і прагненням усім догодити Молчалин прокла-дивает собі шлях до "підвищення в чин». Його покірність і безсловесність дивує. Але він настільки звик до своєї ролі, що із серйозним видом може заявляти: "У мої лета не повинне сміти своє судження мати». Чацкий сміється над Мовчазним, але він не єдиний предмет його глузувань і викривальних мов. Вся фамусовская Москва стала объек-тім його жагучих викривальних монологів. Але герой не може один протистояти всьому суспільству й тому їде, відвозячи із собою "свій мильон роздирань».

Все для школы: темы сочинений, разработки уроков. Изложения и пересказы сюжетов. Конспекты уроков и поурочное планирование. Сценарии, диктанты и контрольные для проведения уроков.

Учебные пособия и тематические ссылки для школьников, студентов и всех, занимающихся самообразованием

Сайт адресован учащимся, учителям, абитуриентам, студентам педвузов. Справочник школьника охватывает все аспекты школьной программы.