Реклама

Объявления

Комічне й трагічне в комедії А. С. Грибоєдова «Горі від розуму»

Колекція творів: Комічне й трагічне в комедії А. С. Грибоєдова "Горі від розуму»

Комедія А. С. Грибоєдова була написана в 1824 році. Автор облича-ет у ній такі пороки сучасності, як кріпосне право, патриархаль-ность, застійність суспільства, неуцтво, чиношанування, догідництво пе-ред вищестоящими, преклоніння перед іноземним. Незважаючи на те що п'єса була заборонена цензурою, вона швидко розійшлася в списках серед сучасників, що свідчить про те, що комедія була дуже акту-альной і злободенної

Крім новаторства в змісті комедії, автор вносить певні нововведення й у побудову п'єси. Під час царювання класицизму з його твердими рамками й правилами драматург багато в чому порушує їх, використовуючи при цьому деякого нововведення. По-перше, зберігаючи необ-ходимое для классицистических п'єс єдність часу й місця, вона отсту-пает від єдності дії. У комедії присутні два конфлікти: лю-бовний і суспільний. По-друге, автор використовує мовців фами-лии, зберігає типові амплуа акторів, при цьому відсутнє чіткий розподіл на позитивних і негативних персонажів. Характери ге-роїв опуклі й багатогранні, вони не є носіями якийсь од-ний певної риси. Персонажі п'єси з'являються перед нами як живі люди зі своїми достоїнствами й недоліками. Комедія висмеи-вает не один якийсь порок, а цілу суспільну систему, весь уклад життя панської Москви першої чверті XIX століття

Називаючи свій добуток "сценічною поемою», Грибоєдов зробив-ся прав: ми не можемо затверджувати що "Горі від розуму» - це тільки коме-дия. У ній присутні й інші родові початки: ознаки роману, основну тему якого - образ "зайвої людини» - розів'ють впослед-ствии багато письменників, а також чутні й відгомони ліричного произве-дения, які простежуються в монологах Чацкого. А. С. Пушкін на-зивал "Горі від розуму» "високою комедією», порівнюючи її із творами Шекспіра й протиставляючи традиційним комедіям класицизму, тому що, крім комічного, у ній є присутнім і трагічне почало

"Горі від розуму» - перший реалістичний добуток росіянці літера-тури, побудоване на змішанні комічних і трагічних елементів

Комедія написана вільним або, як його ще називають, разностоп-ним ямбом, що робить мова героїв гнучкої, пластичної й найбільше при-ближенной до розмовної мови. Крім того, мова кожного персонажа ин-дивидуализирована. Вона служить засобом більше повного розкриття ха-рактера персонажів п'єси. Так, зустрічаються просторіччя (у репліках Фамусова), галліцизми (у представниць жіновий статі) і військові терміни (у Скалозуба). Пушкіна сказав про мову комедії: "Про вірші я не говорю, половина ввійде в прислів'я», - і виявився прав: "щасливі годин не спостерігають», "ішов у кімнату, потрапив в іншу», "удома нові, а забобони старі», "мини нас пущі всіх сумів і панський гнів, і панська любов».

У характеристиках і образах героїв також полягає комізм про-винищення. Якщо в традиційній класичній комедії смішне метушні-кало внаслідок комічних ситуацій, у які попадали герої, то в "Горі від розуму» комізм закладений у невідповідності зовнішнього й внутрішнього миру героя, у тім, який він є насправді і яким хоче здаватися. 38

Скалозуб зі своїм невисоким інтелектом, що намагається жартувати із пре-тензией на оригінальність, виглядає просто смішно. Від його жартів отда-ет вояччиною: "Москва - дистанція величезного розміру», "Ми з нею вме-сте не служили».

Грибоєдов використовує безліч комічних прийомів для розкриття образів своїх героїв. Один з них - це їхнє поводження. Своїми вчинку-мі й діями вони самі ставлять себе в смішне положення. Фамусов спочатку заграє зі своєю служницею Лізою, а потім характеризує себе як людини, відомого "своїм чернечим поводженням». Княги-Ня Тугоуховская посилає свого чоловіка запросити Чацкого до себе, але, довідавшись, що він небагатий і ніде не служить, кричить: "Князь, князь! Назад!». Крім того, герої у своїх мовах саморозкриваються, тобто мова служить засобом розкриття характеру персонажа. Так, Скалозуб, що мріє лише про те, щоб "дісталося тільки в генерали», оповідаючи про шляхи підвищення по службі, говорить:

Досить щасливий я в товаришах моїх,

Вакансії саме відкриті;

Те старших виключать інших,

Інші, дивишся, перебиті

Перед нами виникає образ військового, що домагається вище-ния не завдяки особистим якостям або виявленої в бої хоробрості, а лише за рахунок вдало представився случаючи

Крім цього Грибоєдов у комедію вводить мотив глухоти, що виступає як реальний недолік і як мнима хвороба. Глухота ре-альная представлена в таких ситуаціях, як момент запрошення Чац-Кого в будинок до Тугоуховским, а також графинею-бабусею. Глухота мни-травня займає велике місце в добутку. Нею страждають більшість персонажів комедії: Чацкий, Фамусов, Мовчазний. Вони слухають один одного, але не чують, вони чують тільки те, що хочуть почути й истолкови-вают слова співрозмовника, як їм хочеться. Так, Софія прямо говорить Чац-Кому, що вона любить Молчалина, а той думає: "Ошуканка, сміялася треба мною», - не в силах повірити в таке, прекрасно знаючи Молчалина. Так і розмова Фамусова й Чацкого, коли жоден з героїв не слухає іншого, намагаючись довести свою правду

Відтворюючи реальну картину життя російського суспільства першої чіт-верти XIX століття, Грибоєдов показує владу жінок у суспільстві. Мовчачи-Лин радить Чацкому з'їздити до Тетяни Юріївні, щоб домогтися по-кровительства, адже "чиновние й посадові - всі їй друзі й всі род-ние». Комічно виглядає й Платон Михайлович Горич, що був ніколи товаришем Чацкого, але із часу одруження перетворився в безволь-ного людини, що повністю підкорився своїй дружині, у слухняного " чоловіка-хлопчика, чоловіка-слугу», що виконує роль іграшки при чоловіку. Поки-Зательни щодо цього слова Наталі Дмитрівни: "Мій чоловік - чарівний чоловік», що нагадують фразу Молчалина про шпіца Хлестовой: "Ваш шпіц - чарівний шпіц».

Нарешті, Грибоєдов у своїй комедії використовує такий літературний прийом, як "криве дзеркало»: автор уводить пародійного двійника Чацко-Го - Репетилова, в образі якого всі недоліки Чацкого показані в перебільшеному виді. В обох простежується жагуче бажання гово-рить, причому їм однаково, слухають їх чи ні. Обоє вважають себе перед-ставителями передової дворянської молоді, тільки Чацкий уважає себе по праву таким, а Репетилов видає бажане за дійсне. Обоє героя з'являються в не зовсім підходящий час: Чацкий - рано ранком, а Репетилов - пізно ввечері. Обоє з порога освідчуватися в коханні: Чац-Кий - Софії, а Репетилов - Чацкому. Обоє падають на коліна: Чацкий - перед Софією, а Репетилов - перед Чацким.

Але в комедії, крім комічного, є присутнім і трагічним пафосом, що зв'язаний, у першу чергу, із Чацким. Початок трагізму ми бачимо вже в назві самої п'єси, з якого треба, що розум несе людині нещастя. У комедії показана криза ідей Освіти, затверджується думка, що розум не всесильний, що за допомогою тільки передових ідей змінити суспільство неможливо. У реальному житті доводиться виби-рать: або щастя, або розум, або підпорядкування більшості й спокійного життів, без усяких тривог і турбот, або бунтарство й вигнання. Чацкий вибрав друге, за що й поплатився. Перша причина трагедії Чацкого полягає в тім, що він сліпнув у своїй любові до Софії. Він настільки захоплений своїм почуттям, що не бачить очевидного: Софії потрібний не розум-ний, освічений людина, а Мовчазний, з якого можна легко сде-лать "чоловіка-хлопчика, чоловіка-слугу». Герой розуміє це занадто по-здно. Його любовна трагедія нерозривно пов'язана із суспільної, адже це саме вона з'явилася причиною виникнення суспільного конф-ликта, що полягає в зіткненні ідей "століття нинішнього» і "століття минулого». Чацкий не зауважує очевидних речей і "мече бісер перед Репетиловими». Саме передовий розум Чацкого став причиною тра-гедии суспільної й зробив її неминучої. Він не міг бути зрозумілий застійним, відсталим суспільством, тому що його ідеї суперечили інтересам цього суспільства, а його викривальні мови порушили спокійне суще-ствование московського барства, що виставило проти героя своя зброя - плітку про його божевілля, оголосивши його соціальним безрозум-цем, вигнало його зі свого середовища. І Чацкому нічого не залишалося робити, як бігти з Москви

Таким чином, у комедії "Горі від розуму» на рівні переплітаються комічне й трагічне. Цим же шляхом піде російська драматургія й надалі в добутках Н. В. Гоголя й А. П. Чехова

Все для школы: темы сочинений, разработки уроков. Изложения и пересказы сюжетов. Конспекты уроков и поурочное планирование. Сценарии, диктанты и контрольные для проведения уроков.

Учебные пособия и тематические ссылки для школьников, студентов и всех, занимающихся самообразованием

Сайт адресован учащимся, учителям, абитуриентам, студентам педвузов. Справочник школьника охватывает все аспекты школьной программы.