Реклама

Объявления

Конфлікт особистості й держави в романі Василя Гроссмана «Життя й доля»

Колекція творів: Конфлікт особистості й держави в романі Василя Гроссмана "Життя й доля»

У романі Василя Гроссмана "Життя й доля» конфлікт особистості й держави показана у всій його глибині. Не випадково для розкриття цієї теми авто-ром обран такий історичний період у житті нашої країни, як Велика Вітчизняна війна. Письменник уважав, що війна з усією гостротою виявила проблеми сучасності, оголила основні протиріччя епо-хи, письменник бачить у війні не тільки зіткнення ар-мий, а зіткнення різних поглядів на життя, на долю людини й народу

Основні проблеми, порушені Гроссманом у ро-мане, - це життя й доля, воля й насильство, задо-ни війни й життя народу. Письменник не випадково дав таку назву роману. Життя - символ волі, не-повторимости, індивідуальності людського шляху, а доля виступає в романі як символ необходимос-ти, сили, що коштує над людиною. Такою силою явля-ются в романі Василя Гроссмана в першу чергу тоталітарна держава, необмежена влада диктатора й породжені ними соціальні обстоя-тельства.

Тому можна із упевненістю сказати, що глав-ний конфлікт роману - конфлікт народу й государст-ва, волі й насильства.,"Сталінградське торжество оп-ределило результат війни, але мовчазна суперечка між по-бедившим народом і перемігшою державою тривав. Від цієї суперечки залежала доля людини, його воля», - пише В. Гроссман. Цей "мовчазна суперечка» міняє всю картину війни, вносячи новизну у ви-дение автором цього події

Конфлікт людини й держави передається в раз-мисленнях героїв про колективізацію, про долю " спец-переселенців», він відчувається в картині колимского табору, у роздумах автора й героїв об тридцять седь-мом років. Правдива розповідь Василя Гроссмана про, що ховалися раніше трагічних сторінках нашої історії дає нам можливість побачити події війни більш повно. Ми зауважуємо, що колимский табір і хід війни як у самій реальності, так і в романі зв'язані між собою. І саме Гроссман був першим, хто по^-показував це. Письменник був переконаний, що "частина прав-ди - це не правда».

Показові міркування героя роману Кримова, коли він, арештований, ловить себе на думці, що ненавидить питающего його особиста більше, ніж німця. І, що ще більше вражає, ця людина довідається в ньому себе: "Він не випробовував подібної ненависті ні до жандарма, ні до меншовиків, ні до офіцера-есесов-цу, якого він допитував. У людині, що топтала його, Кримов дізнавався не чужинця, а себе ж... Це чувст-у близькості воістину було жахливо». У думках Кримова видні його внутрішні протиріччя. Доля цієї людини, рицарски відданого ідеям революції, че-стного й прямого, приводить його до незгоди із самим собою. Колись комісар Кримов, переконаний у тім, що захищає інтереси країни, написав донос на за-подозренного їм у неблагонадійності Грекова. Наприкінці добутку - це нещасна людина, що по-новому осмислив свій тодішній учинок і повністю перемінив свої погляди на події, що відбуваються в країні. У трагічній долі Кримова й інших геро-ев добутку автор обвинувачує тоталітарне государ-ство, що змушувало людей вступати в протиріччя із собою й навколишніми

Згадаємо такий епізод: Євгенія Миколаївна Ша-Пошникова вирішує повернутися до чоловіка, ког-так його заарештовують, всупереч своїй любові до Новикова. Тоді Штрум говорить їй: "Женя, мила, ви надійшли по совісті. Повірте, це краще, що Дано людині. Я не знаю, що принесе вам життя, але впевнений: зараз ви надійшли по совісті. Головне лихо наша - ми живемо не по совісті. Ми говоримо не те, що думаємо. Почуттю-Їм одне, а робимо інше. Товстої, помнете, із приводу страт сказав: "Не можу мовчати!» А ми мол-чали, коли в тридцять сьомому років стратили тисячі безневинних людей. І це кращі мовчали! Були адже й галасливо схвалювали. Ми мовчали під час жахів колективізації. І я думаю - рано ми говоримо про з-циализме - він не тільки у важкій промисловості. Позбавити людини права на совість - це жахливо. І ес-чи людина знаходить у собі сили надійти по совісті, він почуває такий приплив щастя. Я радий, що ви по^-ступили по совісті». У цих словах, мені здається, пол-ностью виражене відношення автора до конфлікту лич-ности й держави. Показова доля й самого фи-зика Штрума, що досяг широкого наукового визнання не тільки завдяки своєму таланту, але й зробивши підлий учинок, що не дає цій людині спокою. Коли він підписує наклепницький лист, їм рухає "якесь темне, нудне почуття покірності...».

Герої роману по-різному ставляться до проблеми життя й долі, волі й необхідності. Тому в них і раз-ное відношення до відповідальності за свої вчинки. На-приклад, штурмбанфюрер Кальтлуфт, кат у печей, що вбив п'ятсот дев'яносто тисяч чоловік, намагається оп-равдать себе наказом понад, владою фюрера, долею ("доля штовхала... на шлях ката»). Але далі автор го-ворит: "Доля веде людину, але людина йде тому, що хоче, і він вільний не хотіти». Проводячи паралель меж-ду Сталіним і Гітлером, фашистським концтабором і ла-герем на Колимі, Василь Гроссман говорить, що призна-ки будь-якої диктатури однакові. І її вплив на лич-ность людини руйнуюче

Деякі герої роману, такі, як Мадьяров, счи-тануть конфлікт особистості й держави вічним і невус-транимим. Але автор не згодний із цим твердженням. За словами Гроссмана, від результату цього конфлікту зави-сит доля людини, і в той же час багато чого залежить від того, який сама людина, особистість

Показавши слабість людини, невміння противосто-ять силі тоталітарної держави, Василь Гроссман разом з тим створює образи воістину вільних лю-дей. Значимість перемоги у Великої Вітчизняної виття-не, завойованої всупереч диктатурі Сталіна, більше ве-сома. Ця перемога стала можливої саме завдяки внутрішній волі людини, здатного сопротив-ляться всьому, що б не підготувала йому доля

Герой цієї війни в розумінні Гроссмана - це че-ловек, що піднявся над масовим страхом, преодо-лел його, зумів залишитися особистістю, індивідуальністю. Такий, наприклад, Греков - виразник не тільки наці-онального, але й вселюдського волелюбного духу. Пробудженню особистості, її волі сприяла сама атмосфера воюючого Сталінграда, атмосфера " естест-венної рівності, що так сильно» саме тут. Незвичайні умови війни й свідомість того, що від ста-линградцев залежить її результат, доля Росії, створювали атмосферу рівності, проблиск тої волі, про яку давно мріяли

Сам письменник сповна зазнав трагічну слож-ность конфлікту людини й держави в сталінську епоху. Тому він знає ціну волі: "Тільки люди, що не випробували на собі подібну силу авторитарної держави, його тиску, здатні дивуватися тим, хто покоряється їй. Люди, що пізнали на собі подібну силу, дивуються іншому - здатності спалахнути хоч на мить, хоч одному гнівно, що зірвалося слову, боязкому, швидкому жесту протесту».

Все для школы: темы сочинений, разработки уроков. Изложения и пересказы сюжетов. Конспекты уроков и поурочное планирование. Сценарии, диктанты и контрольные для проведения уроков.

Учебные пособия и тематические ссылки для школьников, студентов и всех, занимающихся самообразованием

Сайт адресован учащимся, учителям, абитуриентам, студентам педвузов. Справочник школьника охватывает все аспекты школьной программы.