Реклама

Объявления

Лафонтен: байки й філософія

Народився в сім'ї, що належала до стародавнього роду. Батько був чиновником, перебував на посаді доглядача вод і лісів. Початкове утворення Лафонтен одержав у сільській школі. У дев'ятнадцятирічному віці готувався до прийняття духовного сану, однак молитви й богослов'я мале цікавлять талановитого юнака, значно більше часу він приділяв читанню любовних романів. Не бажаючи ставати священиком, Лафонтен відмовився від духовної кар'єри й зайнявся правом. У цей час він вивчав античну культуру, знайомився із провідними філософськими й політичними теоріями своєї епохи

По своїм філософським поглядами Лафонтен був деистом, тобто визнавав факт створення Богом миру, але вважав, що далі, після акту створення, мир розвивається за власними законами. В інших філософських питаннях (зокрема, у питанні про природу пізнання й про сутність людини) Лафонтен був послідовником французького філософа XVII ст. Г. Гассенди. Філософські погляди Лафонтена, його опозиційне політичне настрою значною мірою викликали характерне для художньої творчості письменника вільнодумство

Писати Лафонтен почав досить пізно, коли йому вже здійснилося тридцять три роки. Перші добутки письменника, а серед них алегорична поема «Сон Bo»(«Le songe de Vaux», 1658-1662), що зробила його відомим, були значною мірою наслідувальними. Лафонтен випробував вплив прециозной літератури. Переїхавши в Париж (1657), він зблизився з найвизначнішими классицистами: П. Корнелем, Ж.Б. Мольером, Ж. Расином, Н. Буало, яких зустрічав в аристократичних салонах паризької знаті. Надзвичайна розмаїтість, мальовничість, вишуканість і декоративність - характерні риси добутків, написаних у цей період, наприклад, першого літературного твору Лафонтена - комедії «Євнух» («L'Eunuque», 1654).

В 1661 р. був арештований заступник Лафонтена міністр фінансів Фуку, що розграбував королівську скарбницю. Лафонтен намагався заступитися за опального міністра й свого колишнього мецената, чим викликав невдоволення короля Людовика XIV. Незабаром Лафонтена вислали в Лимож. Однак дуже швидко вільнодумний поет знайшов нового заступника - герцогиню Булонскую, завсідником салону якої він став. У герцогині збиралася знати фронди й письменники - ліберали

На цей час доводиться написання віршованих новел, які наробили чимало шуму своєю фривольністю, перший тім яких був опублікований в 1665 р. під загальною назвою «Віршовані казки й новели» («Contes et nouvelles en vers», 1665-1685). Віршовані новели стали улюбленим жанром Лафонтена. Він працював над створенням новел протягом двадцяти років, і один за іншим виходили наступні збірники казок (1671, 1675,1685 р.). Своєрідності «Казкам» додає створена в них особлива атмосфера веселощів, дотепності, фривольності, які поєднуються із грацією, витонченістю й почуттям міри. У віршованих «Казках» Лафонтен продовжує традиції літератури Відродження, що зверталася до земної радості, до чутливої любові, до культу людського розуму. У них виразно проступає критичне відношення поета до лицемірства й святенництва, характерних для вищих шарів французького суспільства XVII ст.

Сюжети «Казок» були запозичені Лафонтеном в Апулея, Петрония й інших античних письменників, а також у письменників епохи Відродження від Дж. Боккаччо до Ф. Рабле. Разом з тим поети відстоював своє право не сліпо переймати ті або інші сюжети, а творчо переробляти їх відповідно до особливостей свого дарування. Так, наприклад, запозичаючи деякі сюжети з «Декамерона» Боккаччо, Лафонтен прагне перетворити новелу в легкий, невимушений і веселий анекдот, відстороняючи елементи дидактизму, властивій новелістиці італійського гуманіста. Прикладом подібного перетворення новели в анекдот може служити «Сестра Жанна», у якій мова йде про черницю, що покаялася у своєму гріховному минулому й тепер відрізняється надзвичайною побожністю й ретельністю у виконанні своїх чернечих обов'язків. Але черниці, яким ставлять за приклад побожність сестри Жанни, заздрять не її покаянню, а її минулого життя, у якому вона випробувала насолоди любові

Особою заслугою Лафонтена в європейській літературі є розробка жанру віршованої байки. До Лафонтена письменники-классицисти вважали, що байку «низьким» жанром, тобто непридатним для вираження серйозного змісту

Перші шість книг байок побачили мир в 1688 р. за назвою «Байки езопа, заримовані Лафонтеном» («Fabies d'Esope, mises en vers par M. de La Fontaine»). Остання, дванадцята, книга була надрукована в 1694 р. Створювані протягом багатьох лет, байки відобразили зміни у світогляді поета, а також його творчі пошуки. Всі книги байок об'єднані цілісним художнім задумом: висміяти недоліки сучасного суспільства, показати читачеві різні його шари в сатиричному зображенні

Байки Лафонтена надзвичайно різноманітні по тематиці: одні з них піднімають найважливіші філософські проблеми («Жолудь і Гарбуз», «Звір на Місяці», «Павлин, що скаржиться Юноне»), другі дають картину суспільної моралі, політичного життя сучасного Л. суспільства («Чуму серед звірів», «Пацюк і Слон»), треті зображують різні людські слабості й недоліки («Кіт і Старий Пацюк», «Нічого зайвого», «Дуб і Очерет»). У байках відобразилося вільнодумство Лафонтена, cказалось його політичне вільнодумство

Новаторство Лафонтена в розробці жанру байки полягає, зокрема, у її демократизації. Лафонтен уводить у байку нового героя - людини з народу. Письменник оцінює зображувані їм події з погляду простого трудівник^-трудівника-людини-трудівника. Народності й демократизм баєчної творчості Лафонтена відчутні й у гострій критиці абсолютистської держави

Лафонтен не тільки поглибив зміст байки, додавши їй філософського або політичного характеру, але й піклувався про досконалість форми. Під пером французького поета байка стала легкої й витонченої. Отточенность художньої форми, нової для цього жанру, досягалася за допомогою різних художніх прийомів: вільною композицією, віршованою формою, введенням авторських відступів, широким використанням діалогів, язикових характеристик, контрасту. Структура байок Лафонтена відрізняється ясністю, простотою й точністю. Як відзначав французький учений XIX ст. И. Тен, байки Лафонтена нагадують драму: у них є експозиція, зав'язка, кульмінація й розв'язка, є діалогічні уривки й властиві для драматургії опис характерів через їхні вчинки й мову

Мова байок - живий, розмовний, народний. Поет використовує характерні для просторічної мови повороти й інтонації. Лафонтен - новатор в області віршування. Багатству й особливому колориту мови відповідає розмаїтість ритміки байок. Зміна ритмів обумовлена рухом авторської думки, відповідає її поворотам, підпорядкованим змістовній стороні добутку

Творчість Лафонтена надзвичайно багатогранно. Поет опановує різноманітними літературними жанрами: вірші в дусі «легкої поезії», алегорична поема, драматична еклога, героїчна ідилія, казка й новела, любовний роман і, зрештою, байка, що принесла йому всесвітню популярність. Творчий шлях Лафонтена був непростим: від вишуканої, навмисне ускладненої, барочної по стилі, прециозной літератури через класицизм, що став основою творчого методу Лафонтена, до реалістичних тенденцій у казках і байках. Лафонтен належить до передових письменників XVII ст.

Демократизм, життєвість, національний колорит байки Лафонтена захоплювали Л. Глєбова, що наслідував йому, додаючи свої оригінальні фарби. Дослідники згадують переклади або переспіви добутків Лафонтена, здійснені И. Котляревским (вони втрачені).

Все для школы: темы сочинений, разработки уроков. Изложения и пересказы сюжетов. Конспекты уроков и поурочное планирование. Сценарии, диктанты и контрольные для проведения уроков.

Учебные пособия и тематические ссылки для школьников, студентов и всех, занимающихся самообразованием

Сайт адресован учащимся, учителям, абитуриентам, студентам педвузов. Справочник школьника охватывает все аспекты школьной программы.