Реклама

Объявления

Лірика дружби в Пушкіна

Почуття дружби, винесене з ліцею, одушевляло поета все життя. Але з роками подання про дружбу мінялося. От один з ліцейських віршів Пушкіна - "Бенкетуючі студенти"(1814). У цьому вірші дружба виспівується як щасливий, але хвилинний сполучник вільності, радості, звільнення від всіх уз, у тому Чи слі й від тягот навчання, від "холодних мудреців". енному поетові важливо, щоб всі його друзі об'єдналися в загальному настрої безтурботної радості

Йому весело й від власного дарунка творчості - навіть більше, навіть Чи м від пуншу. Енергія бризкає з нього, він жартує й над собою, і над друзями: "Дай руку, Дельвиг, що ти спиш? Прокинься, лінивець сонний! Ти не під кафедрою лежиш, Латинню приспаний.". А тепер вірш "19 жовтня"написане в Михайлівськім в 1825 році: "Роняє ліс багряний свій убір, Сребрит мороз поле, що увянули, Проганяє день начебто поневоле И зникне за край окружних гір..."Вірш поЧи нається з відчуття життєвих втрат, осінньої туги. Але поступово воно наповнюється радістю одушевлением.

Спогаду про друзів рятують від самітності. Дружба тут з'являється як захист від "мереж долі суворої". Сама думка про друзів, розкиданих по всьому світлу, розсовує границі життя, допомагає перебороти замкнутість "будинку опального". Дружба протистоїть гонінням долі

Дружба розсовує щиросердечний простір людини. У віршах Пушкін цінує в друзях не подібність, а своєрідність. Не загальний настрій він оспівує, як раніше, а вірність "прекрасному сполучнику"і неповторність кожного із друзів. Отже, дружба для поета виявляється рятівної тому, що при всій своїй суворості долі можливі "дні з'єднань". Дружба - це визнання іншого людського характеру, іншого шляху, це щиросердечна щедрість, а не самоствердження. Таке розуміння дружби спасительно, тому що веде до гармонії з миром. Дружба народжує подяку, доброту

Не тільки "наставникам, що зберігали юність нашу", відплачує належне поет. Він в одушевлении дружби прощає навіть гонителя, царя, хоча характеристика Олександра I у цьому вірші анітрошки ні зм'якшений: "Він - раб поголоски, сумнівів і страстей". У цьому прощенні немає й натяку на прагнення заслужити прихильність володаря, яким пронизані, наприклад. "Скорботні елегії"Овідія. Остання для Пушкіна ліцейська річниця відзначена віршем "Була пора: Наше свято молодий Сіяло, шумів і трояндами вінчався...

"(1836). По суті, початок його - це узагальнений образ вірша "Бенкетуючі студенти", але написаний він уже вільною рукою майстри. У вірші зіставлені початок і кінець життя, одушевление й тиша. Час міняє й почуття, і вигляд людей. Але поет затверджує, що "недарма... промчалася чверть століття".

Вірш, пронизаний рефреном "Ви помнете...", відновлює історичну панораму століття. "Пригадаєте, про други. З тої пори, Коли наше коло долі з'єднали, Чому, чому свідки ми були! Игралища таємничої гри, Металися збентежені народи; И височіли й падали царі; И кров людей те Слави, то Волі, То Гордості багріла вівтарі."Дружба в цьому вірші - єдність покоління перед особою історії, спільно прожитий століття, з його тривогами, перемогами, ілюзіями, падіннями й зльотами

Все для школы: темы сочинений, разработки уроков. Изложения и пересказы сюжетов. Конспекты уроков и поурочное планирование. Сценарии, диктанты и контрольные для проведения уроков.

Учебные пособия и тематические ссылки для школьников, студентов и всех, занимающихся самообразованием

Сайт адресован учащимся, учителям, абитуриентам, студентам педвузов. Справочник школьника охватывает все аспекты школьной программы.