Реклама

Объявления

Людина на воїні в трилогії К. Симонова «Живі й мертві»

Колекція творів: Людина на воїні в трилогії К. Симонова "Живі й мертві»

Костянтина Симонова вважають засновником " пано-рамного» роману про Велику Вітчизняну війну. Темі Вітчизняної війни присвятили свої добутки та-кие відомі автори, як Ю. Бондарев, В. Биків, А. Ананьев, Г. Бакланів, В. Прочан і інші, висту-полеглі в традиційних жанрах. Однак трилогія Си-монова "Живі й мертві», завдяки широті охоплення подій і відбиття доль людей на війні, одержала особливу назву - "панорамного» роману або роман-події. В один ряд із симоновской трилогією ставляться "Війна» і "Москва, 41-й» И. Стаднюка, "Блокада» А. Чаковского.

Сам Симонов визнавався, що центральне в його романі - це людин на війні. "Мені здається, що в "Живі й мертвих» я дарма віддав данину мнимої обов'язковості для роману наявності в ньому сімейних ліній. І саме це виявилося самим слабким у моїй книзі», - визнає К. Симонов. Головне завдання автора складалося в зображенні правди війни. Це потребова-ло від нього введення великої кількості діючих осіб - понад 200. Причому долі багатьох з них осту-ются незавершеними. Тим самим Симонов показива-ет одну з головних драм війни - коли люди пропада-чи без звістки. "Я обірвав ці долі свідомо», - говорить автор трилогії. При цьому навіть епізодичні герої відрізняються в Симонова індивідуальністю

От як представлений у романі самий безстрашний з командирів дивізій, що гине небагато ра-її Серпилина: "Тализін, бирюковатий по натурі й казавшийся по першому враженню малоосвічений-ним, насправді був добре начитаний, знав службу й командував своєю дивізією хоча й небезпомилково, але чесно: не роздмухував успіхів і не ховав невдач. І взагалі, по составились у Серпилина думці, була людина високопорядочний...» Далі в декількох пропозиціях Симонов розповідає про цю людину буквально все. У сорок першому він разом з декількома іншими генералами був відданий на Західному фронті під трибунал. Тализіну пред'являлося обвинувачення в боягузтві й втраті керування дивізією

За це він був присуджений до розстрілу, заміненому десятьома роками позбавлення волі. З табору просився на фронт і влітку сорок другого був посланий знову замі-стителем командира полку

Людина на війні в Симонова - це практично реальна людина, тобто взятий з життя. Доля Тализіна - це художнє втілення в романі реальних подій. Те ж можна сказати й про большин-стве доль героїв роману

При написанні трилогії К. Симонов притримував-ся принципу історизму. У своїй роботі він опирався на документи, свідчення очевидців, свій власний досвід

Я думаю, що найбільше широко тему твору можна розкрити на прикладі образа Серпилина, виявляю-щегося одним із центральних в оповіданні. Образ Серпилина, що пройшов під час війни шлях від до-мандира полку до командарма, уважається відкриттям Симонова. Із цим образом входять у військову прозу лю-ди трагічної долі - ті, хто був підданий ре-прессиям в 30-е роки. Федір Серпилин був засуджений без суду й наслідку на десять років, незважаючи на те, що він не визнав пред'явлених йому обвинувачень

"Фігура комбрига Серпилина зложилася в мене зі спогадів двоякого роду, - писав Симонов, - по-перше, у мене в пам'яті залишилося кілька зустрічей у різні роки війни з людьми, превосходно воевавши-мі й що мали... ту ж саму нелегку біографію... По-друге, мені урізалися на згадку деякі епізоди оборони Могильова в липні 1941 року й вигляд командира одного з полків... людини, що не желали відступати. І зовнішній, і внутрішній вигляд цієї людини ліг у першооснову образа Серпилина».

Федора Серпилина Симонов показує як солда-та, що любить свою батьківщину й готового до кінця стояти за її волю. На війні розкриваються такі його каче-ства, як мужність, прагнення до перемоги, почуття дол-га. Ми бачимо, що душу цієї людини не загрубіла від жахів війни - він співпереживає тим, хто був осуж-ден разом з ним, і намагається допомогти цим людям. Сірий-Пилин пише лист у захист друга із проханням пері-дивитися його справу: "Дорогою товариш Сталін! Вважаю своїм обов'язком доповісти Вам, що комкор Гринько не менше мене відданий Батьківщині й не гірше мене захищав би її від фашистських загарбників. Якщо Ви вірите мені, то нам з комкором Гринько обом місце на фрон-ті, тут, де я, а якщо Ви мені не вірите, то, виходить, нам обом місце там, де він».

Симонов розкриває характер цього героя й у тім, як він поводиться у військовій обстановці з Барановим, якого вважає одним з винуватців свого арешту в 1937 році; зі своїм прийомним сином, колись пуб-особисто отрекшимся від нього як від ворога народу; і в тім, як він поводиться в перші дні війни в ситу-ации паніки, відступу, слухів про диверсантів. Серпилин, всім серцем відданий своїй країні, тя-жело переживає невдачі армії. Він намагається осо-знати, чому це відбулося. Глибокий аналіз соби-тий приводить героїв до правдивого розуміння війни й особистості Сталіна

Симонов показує, що війна цілком поглинає людину. Це проявляється в роздумах Серпилина - вони не про його родину, друзів. Найчастіше його думки за-няти подіями війни: "...після сталінградський раз-грому німці в березні під Харковом показали, на що вони ще здатні. І треба було хоч умерти, але осту-новить їх. Поки зупиняли, представник ставки тричі був у тебе. Востаннє розмова з ним обернувся так, що подумав: зніме з армії. І хоча робив усе, що міг і вмів, але, якщо б зняли, скаржитися було б не на що, тому що відступав, не міг випол-нитка наказу - зупинити німців. Довелося вислу-шать востаннє й таке, що краще б не сли-шать...»

Поводження людини на війні може бути різним. Такі герої трилогії "Живий і мертві», як член Військової Ради фронту Ілля Львів, працівник Ген-Штабу Іван Олексійович, яких у якімсь ступені можна протиставити, допомагають читачеві глибше зрозуміти причину тих або інших військових подій, а ав-тору - розкрити характери людей на війні. Образ Іллі Львова, що з'являється в третій книзі трило-гии, розкриває соціальну сторону сталінського культу, його прояв у вчинках людей на фронті. Левів створював атмосферу підозрілості, недове-рия до людини. Він фанатично запроваджує в життя ідеї Сталіна. Іван Олексійович, прізвище якого залишається невідома читачеві, навпроти, багато в чому не підтримує вище керівництво. "...Було все-таки щось принизливе в тім, що все твоє життя зави-села від раптом, що мигнув у голові спогаду, що могло й не мигнути, від трьох-чотирьох слів, скидаючись сказаних у трубку», - думає Іван Алексе-Евич. Ми бачимо, що положення в Івана Олексійовича в Генштабі по зрозумілих причинах неміцне. І хоча йому "дорога можливість у міру свого розуміння впливати на хід подій», він подумує про те, як уй-ти на фронт, поки хмари над ним не згустилися оконча-тельно.

Ці образи ставляться до персонажів другого плану, але поряд з головними героями в них, а також в образах члена Військового Ради армії Захарова, начальника штабу Бойко, командуючого фронтом Батюка, раскри-вается ідея роману К. Симонова. Роману про війну й про людей на війні

Безсумнівна заслуга Костянтина Симонова в тім, що у своїй трилогії він відбив не тільки долі лю-дей воєнного часу, але й уперше торкнув ряд ост-рих питань: чому початок війни було таким про-вальним? хто такий Сталін? Як його культ прілому-лялся в долях людей? В "Живий і мертвих» автор сам відповідає на ці питання, що дозволяє нам уз-нать ще одну точку зору на події військового вре-мени, що зробив величезний вплив на долі людей 20 сторіччя

Все для школы: темы сочинений, разработки уроков. Изложения и пересказы сюжетов. Конспекты уроков и поурочное планирование. Сценарии, диктанты и контрольные для проведения уроков.

Учебные пособия и тематические ссылки для школьников, студентов и всех, занимающихся самообразованием

Сайт адресован учащимся, учителям, абитуриентам, студентам педвузов. Справочник школьника охватывает все аспекты школьной программы.