Реклама

Объявления

Людина в революції: народження або загибель (по поемі А. Блоку «Дванадцять»)

Колекція творів: Людина в революції: народження або загибель (по поемі А. Блоку "Дванадцять»)

Бушує стихія. Хвилі всією своєю міццю вдаряються об прибережні скелі й ущент розбиваються. Суворий вітер несеться над вируючою водою, зриваючи вітрила оди-ноких кораблів, що не встигли вкритися в порту. Неког-Так безмежний простір між небом і землею стискується, наповнюється брудною сумішшю пилу, дощу й туману. Начинаетя шторм. Шторм завжди повний опас-ностей, адже в цей час море позбувається від усього того, що не може боротися зі стихією. Але, коли воздуш-ний потік слабшає й хвилі потроху, ледве замет-але, сповільнюють свій біг, море, очистившись від усього ино-рідного, преображаетя. Крізь хмурі, грізні, чер-але-сірі хмари пробивається промінь сонця - символ нового часу. Революція те саме що шторм

Старий час залишається в минулому, перестає суще-ствовать. На зміну йому, ваблене вітром змін, прихо-дит новий час подібно тому, як день переміняється вночі, а старий рік - новим. Годинники б'ють дванадцять ударів

Один час скінчився, а інше от-от повинне на-чаться. У тимчасовій щілині між минулим і майбутнім сама собою заводиться строката плутанина нашої пам'яті й уяви. Олександр Блок чув "музику рево-люции», звуки нового часу, почував магію епо-хи й виклав свої відчуття в поемі "Дванадцять». Це магічне число символізує зв'язок часів: старо-го й нового, дня й ночі. Поема від початку й до кінця побудована на контрасті: Чорний вечір. Білий сніг. Ці кольори протилежні: чорний символізує тьму, порожнечу, невідомість; білий - світло, простоту, откри-тость. Але й той і іншої символізують вічність, до-селі не пізнане

Колірна гама добутку небагата. Лише три кольори, чорн, білий і червоний, використовує А. Блок у цій поемі. Вони змінюються, перетворюють. Бубно-Вий туз, яскраво-червона родимка до кінця добутку сме-няются червоним (кривавим) прапором. Революція нез-бежно несе руйнування, навіть катастрофа старого миру. Блок зображує деталі, характерні для дореволюци-онного суспільства: "Керенки в панчосі», "шоколад Мини-Він». Всі ці "буржуйські штучки» повинні залишитися в минулому. Їм на зміну приходить "воля без хреста». Уособлення цієї волі - дванадцять красногвар-дейцев з бубновими тузами на спинах. Ця карткова масть - символ неволі, знак ув'язнених. Революци-Онний патруль у поемі вуж ніяк не виступає в ролі дванадцяти апостолів. Навпроти, червоногвардійці прямують гордою ходою по нічному місту зовсім не з метою захисту людей

Замикайте етажи,

Нині будуть грабежі!

Цілком можливо, що ці псевдоапостоли - двенад-цать самих справжніх розбійників, звільнених революцією. Вони бачать одну-єдину мету: установлення революційного порядку. І отут всі методи гарні: і грабежі, і вбивство дорогого тобі челове-ка, і зречення від Бога. У революціонерів свій Бог. Він з'являється в самому кінці поеми. Блок називає це-го вождя Ісусом Христом. Але чи Бог це? Невже цей проводир псевдоапостолов, "із кривавим прапором», "у білому віночку із троянд», і є син Бога? Ім'я Ісус у сполученні із суперечливою зовнішністю (колір крові й "білий віночок із троянд») видають у проводирі крас-ногвардейцев антихриста. Тому що тільки Бог і диявол спо-собни бути "за хуртовиною невидимі» і "від кулі непошкоджені», спуститися на землю в годину, коли вирішується доля не толь-до Росії, але й усього миру: більшовики мріють "роздути світову пожежу» і просять благословення в Добродії. Але не в щирого Бога, а у свого володаря, антихриста

Дванадцять революціонерів приносять горі й стра-данія не тільки навколишнім, але й самим собі. Петруха вбиває свою кохану, тому що неправиль-але розуміє волю. Для нього воля - це возмож-ность діяти безкарно. Він не зауважує, як ста-новится вбивцею. Спочатку Петьку мучить совість: " За-Губив я безглуздий, Загубив я зопалу, ах!» Але крас-ногвардейци не розуміють страждань Петьки. Вони біс-серцеві, не бачать нічого негожого в убий-стве заради ідеї

Потяжеле буде тягар

Нам, товариш дорогою!

Майбутнє люди створюють власними руками, стро-ят його з тендітних цеглинок людських доль. Але, якщо суспільство приемлет методи насильства й терору, те світлого майбутнього, заради якого свершилась револю-ция, не видать. Життя окремої людини мізерно низько цінується в очах революціонерів, вона приравни-вается до життя ляльки, який маніпулюють сильні миру цього

Типовий представник старого миру - "товариш піп».

Пам'ятаєш, як бувало

Черевом ішов уперед,

И хрестом сіяло

Черево на народ?

Любою священнослужитель сприймається червоно-гвардійцями як "буржуй», істота, якій не мес-те в новому світі, тому що він поклоняється іншому Богові. Під час революції домінує колективна свідомість, роль окремої людини в цьому вируючому, всепогло-щающем потоці дуже й дуже мала. Людина - це вин-тик у суворому й жорстокому механізмі революції

Ми бачимо на прикладі Петрухи, як трохи лю-дей маніпулюють ним, давлять на його свідомість, на почуття. Революція губить особистість, безповоротно зникають із-страждання, чесність, віра в щирого Бога й у самого себе. Духовна загибель часом буває набагато страшнее фізичної, тому що приносить щиросердечні страждання. Біль душі ні із чим не порівнянна. У духовній смерті людин перероджується. І ніщо більше не здатне розтопити лід у його серце, розбудити совість і жаль

Злість, смутна злість

Кипить у груди!

Чорна злість, свята злість!

Дванадцять червоногвардійців своїм ходом від-кривают нову епоху, час страждань і великих ис-питаний. Ховаючись під масками апостолів, сподвиж-ников Рятівника, вони руйнують старий мир, не созда-вая при цьому нічого замість. Ідея загальної рівності тягне з надзвичайною силою, затягує, подібно во-ронке. Людина, немов самотній кораблик, рухаючись по фарватері, раптово виявляється в полоні в революційної стихії. Ніколи спокійна морська гладь взри-вается в раптовому пориві, захоплюючи всіх і вся до дна

Революція завжди супроводжується соціальним взри-вом, кров'ю й смертями, а життя людини занадто цін-ная, щоб приносити її на вівтар революції. І єдиний-ственний спосіб вирватися з нещадної бури - при-слухатися до заклику свого серця й вирішити для себе, нуж-але чи проходити через такі випробування заради призрач-ний ідеї. Адже є інший спосіб змінити существу-ющие порядки

Еволюційний шлях завжди більше ефективний. Не слід руйнувати те, що будувалося протягом довгих сторіч. Набагато краще використовувати истори-ческий досвід, а не ставити недосяжні цілі, і тоді людям удасться гідно вийти із всіх революційних випробувань і побудувати нарешті щось нове замість зруйнованого старого

Все для школы: темы сочинений, разработки уроков. Изложения и пересказы сюжетов. Конспекты уроков и поурочное планирование. Сценарии, диктанты и контрольные для проведения уроков.

Учебные пособия и тематические ссылки для школьников, студентов и всех, занимающихся самообразованием

Сайт адресован учащимся, учителям, абитуриентам, студентам педвузов. Справочник школьника охватывает все аспекты школьной программы.