Реклама

Объявления

Майбутнє людства

Колекція творів: Майбутнє людства

У тих, хто фанатично вірить у таку партію, немає майбутнього

"Ми» - роман про далеке майбутнє, майбутнє через тисячу років. Людина ще повністю не восторжествував над природою, але вже відгородився від її стіною цивілізації. Ця книга сприймалася багатьма як політичний памфлет на соци-алистическое суспільство. Однак сам автор затверджував, що "цей роман - сигнал про небезпеку, що загрожує людині й чоло-вечеству від влади машин і держави». Поява тотали-тарних режимів викликало в нього серйозні сумніви у возмож-ности існування, нехай у віддаленому майбутньому, ідеального суспільства, підірвало віру в розумні початки людської пер-пологи. Обдарований унікальною здатністю передбачення, Е. Замятін зрозумів, яку небезпеку таїть нівелювання лич-ности, зайва жорстокість, руйнування класичної лантух-тури й інших тисячолітніх традицій

Так народився роман-антиутопія, прогноз на майбутнє, якщо сьогодення захоче имстать.

Дія в романі перенесено в далеке майбутнє. Після закінчення Великої Двохсотлітньої Війни між містом і селом люди стали громадянами Єдиної Держави. Новий порядок, що почався з війни зі своїм народом, був націлений на знищення. Правда, вижила мала частина населення, але це були кращі, найсильніші

Особистості в романі немає. Люди втратили своє ім'я, своє "я», і відбулося страшне - вони стали... "нумерами». Є ПРО-90, Д-503 і інших. Ні людей. І в цьому символ знеособленості, повного знищення індивідуальності. Життя в такому го-сударстве підлегла Годинної Скрижалі, що пропонує, коли всім одночасно спати, коли працювати або займатися любов'ю. Був навіть проголошений історичний сексуальний закон: "Усякий з нумеров має право, як на сексуальний продукт, на будь-який нумер...» Але коли любов перетворюється в "щастя» по разових талонах, вона вмирає, а без любові гине й мир

Такі умови буття в Єдиній Державі, про які розповідає у своєму щоденнику для нащадків талановитий ин-женер Д-503.

Герой дуже задоволений життям. Його не бентежить, що місто-держава, у якому він живе, оточений скляною стіною. У цьому місті немає живої природи: не співають птаха, не грають сонячні відблиски в лужицах на асфальті. "Квадратна гармо-ния» вулиць і площ, що жахає однаковість життя " ну-меров», доведене до абсурду рівність людей захоплюють рас-сказчика. Всі "нумера» однаково одягнені, живуть в однакових кімнатах величезних багатоповерхових будинків. Ці кімнати в будинках із прозорими стінами нагадують клітки-камери, за мешканцями яких ведеться невсипуще спостереження

Підстав для заздрості друг до друга в них немає. Виходить, усі щасливі?

По-моєму, позиція автора різко відрізняється від крапки зре-ния Д-503, і чим більше той захоплюється способом життя " ну-меров», тим страшнее виходять намальовані имкартини.

Мене потрясла історія Великої Операції. Це вищий ступінь насильства над людиною, до якого прибігала Єдина Держава, щоб витягти частину мозку, де зароджувалася фан-тазия.

Але страшнее знищення людської плоті - уничто-жение людського духу, умертвіння душі. Цієї операції були піддані насильно всі "нумера» після того, як було розгромлене повстання членів "Мефи», що виступили проти тоталітарного режиму. Таким чином, Єдине Госу-Дарство надійно застрахувало себе від повторення революцій і інших небезпечних проявів вільної волі громадян

У цьому ж щоденнику Д-503 розповідає й про свою любов до революціонерки 1-330 і раптової хвороби, що приключилася з ним, - виникненні в нього душі. Під впливом 1-330 багато чого в його світогляді міняється. У ньому починається про-цесс пробудження душі. Це був для нього єдиний шанс стати людиною, тобто випробувати всі борошна й радості челове-ческого буття

Але після операції Д-503 втрачає свої шляхетні властивості й особисті прихильності. Він перетворюється із чоло-століття мислячого в людину керованого, "гідного» граж-данина Єдиної Держави

Мир, у якому живуть подібні люди, уважає Замятін, - кошмар, пекло!

Йому протистоїть у романі мир за Стіною. Там живуть по-томки тих деяких, хто пішов після Великої Двохсотлітньої Війни в ліси, але їхнє суспільство перебуває на примітивної ста-дии розвитку

Замятін уважав, що тільки на первісно-общинної ста-дии, коли державної влади ще не було, можна було знайти суспільство, члени якого користувалися майже абсолют-ний волею. Він звернувся до "давно минулої» историчес-який епосі, а не фантазував про те, якої воно буде в далекому майбутньому

У романі Замятін також показав, що не може бути счаст-ливим суспільство, що не враховує запити й похилості своїх громадян. Я думаю, автор хотів розповісти нам не про помилкові політичні теорії, а про тім дивовижний, у що може вилитися гарний політичний рух, якщо воно перекручується

Я вважаю, що не можна винищити людське в людині. Людство повинне бути вільним, а майбутнє стане таким, яким ми його готовимо

Все для школы: темы сочинений, разработки уроков. Изложения и пересказы сюжетов. Конспекты уроков и поурочное планирование. Сценарии, диктанты и контрольные для проведения уроков.

Учебные пособия и тематические ссылки для школьников, студентов и всех, занимающихся самообразованием

Сайт адресован учащимся, учителям, абитуриентам, студентам педвузов. Справочник школьника охватывает все аспекты школьной программы.