Реклама

Объявления

Мій улюблений поет ХХ століття М. Цветаева

Колекція творів: Мій улюблений поет ХХ століття М. Цветаева

Російська поезія - наше велике духовне надбання, наша національна гордість. Особливо близька мені поезія XX століття, що може похвастатися такими іменами, як Ганна Ахматова, Микола Гумилев, Осип Мандельштам, Ма-Рина Цветаева, Йосип Бродський. Із цієї чудової пле-отрути мені всього ближче й дорожче образ М. И. Цветаевой.

Марина Іванівна Цветаева народилася в Москві 26 сентя-бря 1892 року. По просхождению вона належала до кола науково-художньої інтелігенції. Батько Марини був творцем музею Образотворчих мистецтв, одним з обра-зованнейших людей свого часу. Величезний вплив на формування поглядів майбутньої поетеси зробила її мати, Марія Олександрівна. "Після такої матері мені залишилося тільки одне: стати поетом», - скаже пізніше Цветаева.

Ілля еренбург, що добре знав її в молодості, вспоми-нал: "Марина Цветаева сполучала в собі старомодну врахуй-вость і бунтарство, пієтет перед гармонією й любов'ю до ду-шевному недорікуватості, граничну гордість і граничну простоту. Її життя було клубком прозрінь і помилок».

Один раз М. Цветаева випадково згадала по чи чисто-тературному приводу: "Ця справа фахівців поезії. Моя ж спеціальність - Життя». Ці слова можна зробити епигра-фом до її творчості. Жила вона складно й важко, не знала й не шукала ні спокою, ні благоденства, завжди була в повній невпорядкованості, искренно затверджувала, що "почуття собст-венности» у неї "обмежується дітьми й зошитами». Жиз-Нью Марини правило уява:

Красною кистю

Горобина запалилася

Падали листи

Яродилась.

Сперечалися сотні

Дзвонів

День був суботній

Іоанн Богослов

В 1910 році, тайкома від родини, Цветаева випускає вільно об'ємний збірник "Вечірній альбом». Його помітили й схвалили такі впливові й вимогливі критики, як В. Брюсов, Н. Гумилев, М. Волошин. Вірші юної Цве-Таевой були ще дуже незрілими, але підкуповували своєї та-лантливостью, відомою своєрідністю й непосредственнос-тью. В. Брюсов, щоправда, попереджав: "Безсумнівно талан-тливая Марина Цветаева може дати нам справжню поезію інтимного життя й може, при тій легкості, з який вона, як здається, пише вірші, розтратити всі свої дарування на непотрібні, хоча б і витончені дрібнички».

У першому альбомі М. Цветаевой з'являється лірична героїня - молода дівчина, що мріє про любов. Вона обле-кает свої переживання в ліричні вірші об невіз-вратности минулого й про вірність люблячої

Але деякі вірші вже передвіщали майбутнього поета. У першу чергу - невтримна й жагуча "Молитва». У ній прихована обіцянка жити й творити: "Я спрагу всіх доріг!» Вони з'являться в безлічі - різноманітні дороги цветаевского творчості. У кращих віршах першої книги Цветае-Виття вже вгадуються інтонації головного конфлікту її лю-бовной поезії: конфлікту між "землею» і "небом», між пристрастю й ідеальною любов'ю, між побутом і буттям

Слідом за "Вечірнім альбомом» з'явилося ще два стихо-творних збірники М. Цветаевой: "Чарівний ліхтар» (1912) і "Із двох книг» (1913). У цей час Цветаева - " ве-ликолепная й переможна» - жила вже дуже напружена-ний щиросердечним життям. Вона вже добре знала ціну собі як поетові ("У своїх віршах я впевнена непоколебимо»).

Пізніше в поезії М. Цветаевой з'явиться герой, що пройде крізь роки її творчості, змінюючись у второсте-пінному й залишаючись незмінним у головному: у своїй слабості, ніжності, зибкости в почуттях. Лірична героїня наделя-ется рисами лагідної богомольної жінки:

Піду й устану в церкві

И помолюсь догідникам

Про лебедя молоденькому

У перші дні 1917 року в зошиті Марини Цветаевой по^-є не найкращі вірші, у них чуються переспіви старих мотивів, говориться про останню годину нераскаявшей-ся, стомленої страстями ліричної героїні

Незабаром свершилась Жовтнева революція, що Ма-Рина Цветаева "не прийняла й не зрозуміла». У травні 1922 року Цветаева зі своєю дочкою їде за кордон до чоловіка, кото-рий був білим офіцером. Життя було емігрантська, праця-ная, убожіючи. Спочатку біла еміграція прийняла М. Цветае-Ву як свою, її охоче друкували й хвалили. Але незабаром карти-на істотно змінилася, насамперед для М. Цветаевой наступило жорстоке протверезіння. Білоемігрантське середовище, з мишачою метушнею й лютою гризнею всіляких " фрак-ций» і "партій», відразу ж розкрилися перед поетесою у всій своїй жалюгідній і огидній наготі. Поступово її зв'язку з білою еміграцією рвуться. Її друкують усе менше й менше, деякі вірші роками не попадають впечать.

Рішуче відмовившись від своїх колишніх ілюзій, вона нічого вже не оплакувала й не віддавалася ніяким розчуль-тельним спогадам про те, що пішло в минуле. У її віршах зазвучали зовсім інші ноти:

Бережіться могил:

Голодней блудниць!

Мертвий був і сенил:

Бережіться гробниць!

Від учорашніх правд

У будинку сморід і мотлох

Навіть самий порох

Подаруй вітрам!

Дорогою ціною куплене зречення від дрібних " вчераш-них правд» надалі допоміг М. Цветаевой мучитель-ним шляхом, але все-таки прийти до збагнення великої правди століття. Саме там, за рубежем, Марина Іванівна, мабуть, уперше знайшла тверезе знання про життя, побачила мир без яких би те не було романтичних покривів

Саме коштовне, саме безсумнівне в зрілій творчості Цветаевой - її невгасима ненависть до "оксамитового ситос-ти» і всякої вульгарності. Надалі творчості М. Цветае-Виття усе більше міцніють сатиричні ноти. У той же час у М. Цветаевой усе більше росте й зміцнює жвавий інтерес до того, що відбувається на покинутій Батьківщині. "Батьківщина не є умовність території, а приналежність пам'яті й крові, - писала вона, - Не бути в Росії, забути Росію - може боятися тільки той, хто Росію мислить поза собою. У кому вона усередині - той втрачає її лише разом з життям». Із часом поняття "Батьківщина» для неї наповнюється новим змістом. Поет починає розуміти розмах русявий-ской революції ("лавина з лавин»), вона починає чуйно прислухатися до "нового звучання повітря».

Туга за Росією позначається в таких ліричних стихо-утворах, як "Світанок на рейках», "Скіпа», "Російського жита від мене уклін», "Об непіддатливу мову...», сплітається з думою про нову Батьківщину, що поет ще не бачив і не знає:

Покамест день не встав

З його страстями підбуреними,

З вогкості й шпал

Росію відновлюю

ДО 30-м років Марина Цветаева зовсім ясно усвідомила рубіж, що відокремив її від білої еміграції. Важливе значення для розуміння поезії Цветаевой, що вона зайняла до 30-м років, має цикл "Вірші до сина». Тут вона у весь голос говорить про Радянський Союз як про новий світ нових людей, як про країну зовсім особливого складу й особою долі, не-удержимо рвущейся вперед - у майбутнє, і в саме мирозда-ние - "на Марса».

Нас батьківщина не покличе!

Їдь, мій син, додому - уперед -

У свій край, у своє століття, у свою годину - від нас -

У Росію - вам, у Росію - мас,

У наш - годину - країну! У цей - година - країну!

У на - Марса - країну! У без - нас - країну!

Русь для Цветаевой - надбання предків, Росія - не більш ніж сумний спогад "батьків», які втрата-чи батьківщину й у яких немає надії знайти її знову, а "дітям» залишається один шлях - додому, на єдину роди-ну. Настільки ж твердо Цветаева дивилася й на своє майбутнє. Вона розуміла, що її доля - розділити долю "батьків».

Останнє, що М. И. Цветаева написала в еміграції, - цикл гнівних антифашистських віршів про розтоптаний Чехосло-Вакии, що вона ніжно й віддано любила. Це воістину "плач гніву й любові», це лемент живий, але знівеченої душі:

Відмовляюся - бути

У Бедламі - нелюдей

Відмовляюся - жити

З вовками площ...

На цій ноті останнього розпачу обірвалася творчість Марини Іванівни Цветаевой. Далі залишилося просто чоло-веческое існування. И того - в обріз. В 1939 році М. Цве-Таева відновлює своє радянське громадянство й возвраща-ется на батьківщину. Вона мріяла повернутися в Росію "бажаним і жданним гостем». Але так не вийшло. Гримнула війна. Евакуація закинула М. Цветаеву спочатку в Чистополь, а потім у Єлабугу. Отут-Те її й наздогнало самітність, про яке вона з таким глибоким почуттям сказала у своїх віршах

Змучена, що втратила віру, 31 серпня 1941 року Ма-Рина Іванівна Цветаева покінчило життя самогубством. Де її могила - не відомо.

Страницы: 1 2

Все для школы: темы сочинений, разработки уроков. Изложения и пересказы сюжетов. Конспекты уроков и поурочное планирование. Сценарии, диктанты и контрольные для проведения уроков.

Учебные пособия и тематические ссылки для школьников, студентов и всех, занимающихся самообразованием

Сайт адресован учащимся, учителям, абитуриентам, студентам педвузов. Справочник школьника охватывает все аспекты школьной программы.