Колекція творів: "Моя лірика жива однією великою любов'ю, любов'ю до Батьківщини» (тема Батьківщини в поезії С. Єсеніна)
Сергій Олександрович Єсенін - найбільший поет початку XX в. Людина, у своїх віршах вихваляю-щий батьківщину, людей, природу. Його вірші, насичені любвеобильностью, досить повно характеризують Росію:
Об Русь - малинові поля
И синь, що впала в ріку, -
Люблю до радості й болю
Твою озерну тугу
Єсенін намагався виразити у віршах риси свого характеру, показати, наскільки він дорожить своєю батьківщиною. Поет постійно захоплюється багатої исто-рией і практично що не змінилися із часом традиціями й звичаями. Прочитавши його сти-хи, можна представити Росію як країну, де люди живуть винятково в рубаних дерев'яних хатах:
Гой ти, Русь моя рідна,
Хати - у ризах образа
Не видать кінця й краю -
Тільки синь ссе очі
Безсумнівно, що на світовідчування поета повли-яла його мала батьківщина - Рязанська губернія, народився й ріс поет у простій селянській родині. Оточую-Щая обстановка, а головне - люди вплинули на фор-мирование особистості поета
У своїх віршах Єсенін багато філософствує, порівнює спокійну й незворушну Росію з ле-сом. Опис дерев займає в поезії Сергія Олександровича значну частину. Під фарбами лісу поет має на увазі настрій людей, звик-ших випробовувати будь-які труднощі й позбавлення
Він розуміє, наскільки відстає Росія від ци-вилизованних країн Європи. Однак, незважаючи на це, Єсенін підкреслює історичну цінність " нетро-нутого краю», пишається своєю батьківщиною й росіянином на-родом
Більшу частину своїх віршів поет присвячує при-роді рідного краю. Він не розглядає які-небудь окремі визначні пам'ятки "чудових куточків природи», намагається охопити всю Росію в цілому. Ис-Кусно підносить нам ті якості навколишні нас миру, на яких ми не загострювали своєї уваги
З метою підкреслити особливості російського лісу Єсенін використовує грамотний, аж ніяк не позбавлений смаку стиль. Як художник-пейзажист малює крас-ками на полотні, так і С. А. Єсенін описує " біля-кие серцю місця», використовуючи при цьому перо й черни-ла. Скільки почуттів і емоцій вкладено в його слова:
Тобі однієї плету вінок,
Квітами сиплю стібку сіру
Об Русь, покійний куточок,
Тебе люблю, тебе й вірую
У пізніх віршах Єсеніна звучать нотки тривоги й занепокоєння за свою батьківщину. Поет усвідомлює, скільки важке життя простого народу:
Серце плакуча дума,
Ой, не весел ти, край мій рідний
Важкий революційний час, страждання й смерть людей не змогли змінити відносини Есени-На до батьківщини. Він як і раніше залишався вірний своїм переконанням, уважаючи, що в Росії велике предназ-начение.
Об Русь, змахни крилами,
Постав інше кріплення
Поет-Філософ за допомогою похмурих тонів опи-сивает, підносить свої почуття й переживання за ніколи могутню державу:
Відговорив гай золота
Березовою, веселою мовою,
И журавлі, сумно пролітаючи,
Уж не жалують більше ні оком.
Ще більше патріотизму простежується у віршах Єсеніна після возращения із чужини. Поет усвідомлює, наскільки дорога йому Росія. лад, Що Змінився, і влада не зуміли зломити дух Єсеніна, він хотів жити на своїй батьківщині й захоплюватися своїм народом