Реклама

Объявления

Оповідання “Зрізав”

Василя Макаровича Шукшина, як художника, зачіпали будь-які життєві прояви, він не ділив побачене й почуте на основн і побічне, а вважав, що всі, існуюче в житті людини, важливо й заслуговує того, щоб перейти на сторінки оповідань і в кадри фільмів. Він ніколи не шукав матеріал для творчості спеціально, він жив, як всі миживем, баЧи в і чув те ж саме, що й ми баЧи мо й чуємо. Але там, де ми равнодушно сковзали очами - нічого цікавого, знизували плеЧи ма - нічого особливого, слухали вполуха - банально, нудьгували - як тягнеться час - там, саме там Василь Макарович баЧи в і чув і цікаве, і особливе, і значне, і розумне, і веселе, і сумне. Сама текучка життя давала йому “сюжети” і характери. Розглянемо оповідання “Зрізав”.

Звична для Шукшина сільська обстановка, бачені неодноразово його мужики, що неквапливо розмовляють на призьбі або в сільській хаті, але як міняється характер головного героя, його мети й авторська інтонація. Звичайно його герої - чудики, що вирішують глобальні, світові проблеми. Їх не цікавить власний з і вбогий побут. Автор оповідає про їх з легкою теплотою, гумором

Тут же всі інакше. Його герой, Гліб Капустін, “наЧи таний і єхидний” мужик. Свою невпорядкованість і незадоволеність життям Гліб зганяє на земляках, що досягли певних результатів у житті. “І якось так повелося, що коли знатні приїжджали в село в коротку відспустку, коли до знатного земляка в хату набивався ввечері народ - слухали які-небудь чудові історії або самі розповідали про себе, якщо земляк цікавився;- тоді-те Гліб Капустін приходив і зрізав знаменитого гостя”. У цьому оповіданні ми не чуємо м'яких, іронічних і теплих інтонацій автора. Ні, він не висловлює впрямую свого відношення до героя, але відчувається його неприязне відношення до нього, що граниЧи ть із презирством. Звідки таке злісне відношення до людей, що достигли успіху, що сделали в житті ледве більше тебе?

Гліб “типовий демагог-кляузник”, хоча не написав жодного анонімного листа, по його власному визнанню. Але його бажання “розтоптати” успішних людей* змішати їх із брудом, щоб не витикалися, знали своє місце, викликає різке неприйняття автора. Шукшин міркує, вірніше, дає ґрунт для міркування на тему: посередність агресивна й тому шкідливо й небезпечна. Гліб небагато наЧи таннее навколишніх, вірніше, він нахапався верхівок, окремих фраз. Він кидається голосними й незрозумілими словами: “натурфілософія”, “стратегічна філософія”, він поплутав науку лінгвістику з філософією - “філфак” прийняв за філософський факультет. Але це йому не важливо.

Він уважає себе вправі принижувати людей тільки за те, що живуть у місті, досягли певного положення, “посмітили” приїхати в село на таксі. Його дрібне самолюбство тішиться, коли земляки говорять: - Зрізав ти його... І у відповідь звуЧи ть майже сакраментальна фраза Гліба: “Нічого, це корисно. Нехай подумає на дозвіллі

А те занадто багато беруть на себе...” - і все... а далі Чи тачам відкривається простір додумати, чому це Гліб вирішує, кому що корисно? Шукшин виступає тут проти будь-якої відсталості, тиску на людську особистість. Висока творча сила є завжди сила глибоко свідома

Справжній художник завжди усвідомлює не тільки в тім, що він робить, але й добре розуміє при цьому, для чого він це робить. Ми можемо із упевненістю сказати, що для Василя Шукшина найбільшою метою літератури, мистецтва було допомагати людині розуміти самого себе, розвивати здатності й віру осягти істину. Не випадкове мистецтво в усі століття пильно розглядало сум'яття душі й - обов'язково - пошуки виходу із цих смятений, цих сумнівів. Саме такі герої письменника

Все для школы: темы сочинений, разработки уроков. Изложения и пересказы сюжетов. Конспекты уроков и поурочное планирование. Сценарии, диктанты и контрольные для проведения уроков.

Учебные пособия и тематические ссылки для школьников, студентов и всех, занимающихся самообразованием

Сайт адресован учащимся, учителям, абитуриентам, студентам педвузов. Справочник школьника охватывает все аспекты школьной программы.