Реклама


Объявления

загрузка...

Пьер у полоні – це тема переродження Пьера

Ця частина надовго затримала увагу Толстого при створенні ранньої редакції роману. Багато чого там розказано про Пьере: як змінилася його зовнішність, як його допитував Даву близько до завершеного тексту, який жах викликала в Пьера страта паліїв. Але нічого майже не було відомо про людей, що оточували його в полоні. Згадані лише старий-чиновник, п'ятирічний хлопчик, якого Пьер урятував, і солдат-сусід, що навчив Пьера зав'язувати мотузочкою на щиколотках сірі чужі панталоны. Полонений солдат нічим ще особливо не виділяється й у житті Пьера ролі але грає. Багато пізніше він перетворить у Платона Каратаева, а в ранній редакції тема Каратаева ледь намічена. Докладно описано, як прийшов у балаган до Пьеру ого «таємний друг» Пончини; викладений їх босо так. Після розмови із французом Пьер «ще довго думав про Наташе, про те, як у будущем він присвятить все життя свою їй, як він буде щасливий її присутністю і як мало він умів цінувати життя колись».

Сцена допиту й розстрілу «паліїв» не тільки по змісту, але й текстуально була із самого початку близька до остаточного тексту. Предметом напряженнейшей роботи залишався глибокий переворот у свідомості Пьера, що свершились після «злочинного вбивства», що він бачив. Рукопису говорять, як довго, і головне, схвильовано трудився над цим Толстой

У той же день Пьер познайомився й зблизився з товаришами по полоні - солдатами, кріпаками й колодниками, і в цьому зближенні знайшов «ще не випробувані їм інтерес, спокій і насолода». Йому доставляли насолода «обід із солоних огірків», «тепло, коли оп укладався поруч зі старим солдатом», «ясний день і вид сонця й Воробйових гір, видневшихся із дверей балагана». Ще більш детально аналізуються «моральні насолоди» Пьера: на душі в нього тепер «ясно й чисто», і ті думки й почуття, які колись йому здавалися важливими, були начебто «змиті». Він зрозумів, що «для щастя життя потрібно тільки жити без позбавлень, страждань, без участі в зло, що роблять люди, і без видовищ цих страждань».

Толстой довго шукав, як почати знайомство Пьера з Каратаевым, і, головне, як точно визначити те враження, що зробило на Пьера це знайомство. Спочатку сцена в балагані була побудована інакше, ніж в остаточній редакції: не в хронологічній послідовності розвивалася дія. Раніше, ніж розповісти про обстановку й людей, серед яких опинився Пьер, автор повідомив про стан Пьера в «новому товаристві полонених»: він «відчув у перший раз, що всі ті умовні перешкоди - народження, виховання, моральних звичок, які доти відчужували його від товаришів, були знищені». І саме основне, до чого автор вів Пьера, також було заздалегідь відомо: «Колись Пьер намагався зблизитися з народом, тепер же щосили не думав про нього; зближення від зробилося саме собою й доставило Пьеру нові невипробувані їм дотепер насолоди».

Страта «паліїв» стала найдужчим поштовхом до зміни світогляду Пьера. «Був страчений, здавалося, та стара людина, який так марне намагалася перемогти в собі Пьер за допомогою масонських вправ». У ньому тепер жила «нова, інша людина».

Головна думка в роботі над цією частиною коли через два роки Толстої почав підготовку тому до печатки - зв'язати враження Бородіна й враження полону, показати, як «у ці чотири тижні полону, позбавлень, принижень, страждань і, головне, страху Пьер пережив більше, ніж у все своє життя», і як всі испытаршя відбилися на його відношенні до життя, давши той спокій і достаток собою, до яких він марне прагнув колись. «Він довго у своєму житті шукав з різних сторін цього заспокоєння, згоди із самим собою, того, що так уразило його в солдатах у Бородінському бої. Він шукав цього у філантропії, у масонстві, у розсіюванні світського життя, у провині, у геройському подвигу самопожертви в складальному рукописі доданий: «у романтичній любові до Наташе», він шукав цього шляхом думки, і всі ці шукання й спроби обдурили його. І він, сам не думаючи про те, одержав це заспокоєння й ця згода із самим собою тільки через страждання фізичні й моральні, через жахливі півгодини, які він провів із мнимими паліями на Дівочому полі». Таким вступом почалося тепер оповідання Опьере.

Толстой намагався було розкрити, що розуміло під поняттям «колись»: «під час бою й після в Москві під час виходу народу за Трехгорную заставу», але негайно відмовився від тлумачення - і без того ясно, що означало це «колись».

Розкривши вступом свою ідею, Толстой повідомив, що «із числа 23 чоловік найрізноманітніших характерів і звань: офіцерів, солдат, чиновників, які п

Все для школы: темы сочинений, разработки уроков. Изложения и пересказы сюжетов. Конспекты уроков и поурочное планирование. Сценарии, диктанты и контрольные для проведения уроков.

Учебные пособия и тематические ссылки для школьников, студентов и всех, занимающихся самообразованием

Сайт адресован учащимся, учителям, абитуриентам, студентам педвузов. Справочник школьника охватывает все аспекты школьной программы.