Реклама

Объявления

“Почуття добрі” у поезії Пушкіна

Є завжди щось особливе шляхетне, лагідному, ніжному, запашному й граціозне у всякому почутті. Пушкіна. Бєлінський Якою краплею в море чудесних слів, сказаних про Пушкіна, буде моє? Сотої, тисячної або мільйонної?! Мені все рівно.

Який завгодно! Аби тільки крапля ця доповнила неозорий океан пушкінської слави, аби тільки крапля бушувала разом з його небаченими хвилями по усьому світі, розносяЧи сь всім людям планети слова про великого сина Росії! Мир Пушкіна величезний і прекрасний. Це велика кількість віршів і поем, чудові повісті й казки, немеркнучі трагедії й драми. Уже із самого раннього дитинства Олександр Сергійович Пушкін стає нашим нерозлучним супутником, милим і добрим іншому

Чи м же доріг нам ця людина, чому не зникає вдячність до його таланта мільйонів вдячних нащадків? ...Юні роки поета. Ліцей, професор Куницин, друзі й дружба на все життя й глибокі роздуми про долі людства. Пушкіна прагне краще пізнати життя, зануритися в кипучу літературну діяльність. Молодий і натхненний юнак не може примиритися з існуючою дійсністю. Уже в ранніх віршах звуЧи ть його “непідкупний голос” із гнівним осудом самодержавної Росії: Вихованці вітряної долі

Тирани миру! тріпотіть! А ви, мужайтеся й внемлите. Повстаньте, занепалі раби! Поет хоче “оспівати волю миру, на тронах уразити порок!”. Ці слова пушкінської “Вільності” заклично звучали над Росіянці землею

Ми почуваємо в них пушкінський волелюбний дух, його віру у світле майбутнє людства. Проходить кілька років, але не вщухає біль поета за рідну землю. Він пише вірш “Село”, у якому із приголомшливою силою викриває ненависну кріпосницьку систему: Не бачаЧи сліз, не внемля стогону

На пагубу людей вибране Долею, Тут Барство дике, без почуття, без Закону, Привласнило собі насильницькою лозою И праця, і власність, і час хлібороба. Склонясь на далекий плуг, покорствуя бичам, Тут рабство худе тягнеться по браздам Невблаганного Власника. Сьогодні ці суворі слова, мужньої, повні любові до свого народу рядка говорять нам про великий цивільний подвиг поета. “Друг людства”, “співак волі” - так баЧи ться Пушкіну, поетові й громадянинові, його світла місія: Поки свободою горимо, Поки серця для честі живі. Мій друг, вітЧи зні присвятимо Душі прекрасні пориви!

Ці слова поета звучать як клятва, як гімн. ЗвертаюЧи сь до своїх співвітЧи зників із закликом присвятити вітЧи зні “душі прекрасні пориви”, Пушкін вірить, що самодержавство впаде й над Росією зійде “зірка чарівного щастя”. Цей заклик надихав не тільки декабристів, але й всі последующиепоколения революційних борців. Він народжує добрі почуття й шляхетні пориви, уЧи ть гражданственности, активної життєвої позиції. Пушкіна любив волю “щиро й пекуче” і до кінця днів своїх залишався вірний вільнолюбній музі. Яку потрібно було мати сміливість, щоб після поразки повстання писати: “Я гімни колишні співаю!..” Він твердо вірить у торжество ідей своїх друзів, у те, що згодом “окови тяжкі впадуть, темниці зваляться” і восторжествує воля

ГаряЧи й пломінь своїх на-дежд, могутній і “вільний глас” поет посилає декабристам у далекий Сибір, призиваюЧи не падати духом; У глибині сибірських руд Зберігаєте горде терпенье. Не пропаде ваша скорботна праця И дум високе стремленье. І знову нас вражає дивна пушкінська доброта, що змітає всі перешкоди: і ненависть, і непевність, і страх за власну долю

За своє недовге життя поет створило багато ліричних добутків. Тематика їх різноманітна. Тут є все: філософські міркування й протест проти насильства, смуток і радість любові й дружби. Пушкіна співав гімн людині, благословляюЧи його на життя, радість і щастя

Він вірив у торжество людського розуму, і тому його рядка так радісні й життєстверджуючі: Так здраствує сонце. Так здраствує розум! Яка спрага життя, яка жагуча любов до неї! Пушкіна знав душу людини, розумів його почуття, переживання! Будь-який його вірш - це гімн красі, любові що облагороджує, глибокої

На тлі трепетної любовної лірики Пушкіна виникають реальні картини життя, пейзажні замальовки. Поет любив російську природу, її несказанна велич і присвятив їй Чи мало прекрасних рядків. От як красиво малює він “ чарівницю-зиму”: Прийшла, розсипалася, жмутами Зависла на суках дубів; Лягла хвилястими килимами Серед полів, навколо пагорбів... У Пушкіна російська природа, скромна й така проста на вид, заблискала всіма фарбами. Пушкіна вЧи ть любити й ранкову свіжість весни, И Зачарування росіянці золотий осіни, і чудові зимові сніжні покриви. А любов до природи будить у нас любов до рідного краю й до Батьківщини. ГоворяЧи про Олександра Сергійовичі Пушкіні, не можна не згадати про романі “Євгеній Онєгін”, у якому, як у дзеркалі, відбилося все життя неосяжної Росії

За словами Бєлінського, у ньому Пушкін дав “поетически-воспроизведенную картину російського суспільства”. Поет призиває до з'єднання шляхетності із простонародністю, самобутністю, уЧи ть гуманізму, патріотизму. В “Євгенії Онєгіні” ми баЧи мо всю Росію, справжню. Тут все російське: життя, народ, природа

Недарма широта, глибина, правдивість зображуваного дали підставу Бєлінському назвати роман “енциклопедією російського життя”. . На сторінках роману ми зустрічаємося із самим Пушкіним, відкриваємо для себе невичерпне багатство його духовного миру. Адже не випадково у своєму листі до В'яземського Олександр Сергійович назвав роман “поетичною сповіддю”. Дійсно, у ліричних відступах ми баЧи мо особистість поета - винятково гуманного, щиросердечного, дотепного И Геніальної людини. Це надзвичайно тонка, сприйнятлива натура, виконана глибокої шляхетності й величі, здатна гаряче И Жагуче любити. І ці особливості особистості поета природно виявилися в нього віршах

Ганна Петрівна Керн. Її ім'я обезсмертив Пушкін: Я пам'ятаю дивовижне мгновенье: Переді мною з'явилася ти. Як скороминуще виденье, Як геній Чи стої краси

Уява малює образ жінки дивної чарівності, здатної вселити почуття сильне й глибоке. Але як не захоплюватися й поетом, що знаходить у світлій і піднесеній любові джерело неосяжних творЧи х сил, найбільшого натхнення! Як не виховувати в собі щирість і глибину почуттів, здатність панувати собою, уміння баЧи ти прекрасне в житті! Пушкіна виконав свій борг перед Батьківщиною: у свій “жорстоке століття” восславил волю й “почуття добрі” лірою будив. І тому не заростає народна стежка к. його “нерукотворному” пам'ятнику

Поезія Пушкіна ~ цілий мир добрих почуттів, кожне з яких - “шляхетне, лагідне, ніжне, запашне й граціозне”. Його поезія вЧи ть бути небайдужим до природи, до людей. Вірші змушують задуматися про час і про себе, роблять краще, морально Чи стіше, духовно богаче, гуманнее. Поезія Пушкіна дає людині бадьорість і силу духу, уЧи ть розуміти красу й доброту, виховує глибоку й щиру любов до вітЧи зни, бажання присвятити їй “душі прекрасні пориви.. “Почуття добрі”, викохані поетичним генієм Пушкіна, так зрозумілі й так дороги нам, вдячним його нащадкам

Все для школы: темы сочинений, разработки уроков. Изложения и пересказы сюжетов. Конспекты уроков и поурочное планирование. Сценарии, диктанты и контрольные для проведения уроков.

Учебные пособия и тематические ссылки для школьников, студентов и всех, занимающихся самообразованием

Сайт адресован учащимся, учителям, абитуриентам, студентам педвузов. Справочник школьника охватывает все аспекты школьной программы.