Реклама

Объявления

Принцип порушення логіки в Гоголя

Іншим часто використовуваним гоголівським комико-лингвистичестим засобом є комічне зрушення в логіку, у результаті якого стилістично вибудуваний доказ не відповідає внутрішньому змісту доказового, а веде до зовсім протилежного судження. Так, в описі Івана Івановича Гоголь "робить вигляд", що дає позитивні характеристики своєму героєві, у той час як читач розуміє зовсім зворотне: гоголівський персонаж - людин зовсім посередній, з низинними інтересами, але який дуже високої думки про себе. Розроблений Гоголем комічний прийом зрушення в логіку згодом широко використовується іншими росіянином гумористами й сатириками: Лейкиним, Лєсковим, Чеховим, Теффи, Зощенко й іншими

Принцип руйнування логіки стає основою багатьох коміко-лінгвістичних прийомів Гоголя. Так, у гоголівській розповіді часто використовується прийом непослідовного угруповання в перерахуванні. Наприклад, це можна спостерігати в "Шинелі", де оповідач намагається пояснити походження прізвища головного героя:

Прізвище чиновника було Башмачкин. Уже по самому ім'ю видно, що вона колись відбулася від черевика; але коли, у який час і який образ відбулася вона від черевика, нічого цього не відомо. І батько, і дід, і навіть шурин, і все совершенно Башмачкини ходили в чоботах, переміняючи тільки разу три в рік підметки36.

У даному уривку комічний ефект досягається через непослідовне перерахування батьків героя: після слів "і батько, і дід" читач логічно очікує "і прадід", але очікуване слово "непомітно підмінюється" автором на шурина, що "випадає" із групи "всі Башмачкини", тому що ставиться до групи "родичі". Такий гоголівський прийом, що вишиковує слова в нелогічний ряд і ведучий до абсурду фрази, Б. ейхенбаум у своїй роботі "Як зроблена "Шинель" Гоголя" класифікує як один з видом каламбуру37.

Принцип порушення логіки Гоголь використовує й у портреті свого героя, у тім місці, де опис його зовнішності зненацька закінчується словом "гемороидальний". Останнє слово не відповідає логічному змісту фрази, але, як відзначає Б. ейхенбаум, "звучить грандіозно й фантастично", тому що служить Гоголю не для семантичної, а для фонетичної логіки, для "гармонії звуку".

М. Бахтин також відзначає поширеність у Гоголя різного роду "алогізмів", які вчений називає елементами "кокаланов", за допомогою яких письменник створює свої "словесні нісенітниці". Цей коміко-лінгвістичний прийом М. Бахтин розглядає у зв'язку з безпосереднім впливом на Гоголя різних форм народної коміки й із гротескним реалізмом39.

Іншим розповсюдженим засобом комічного в Гоголя є прийом физиологизации мовлення. Такий прийом спостерігається тоді, коли мовлення комічного персонажа не має змісту, складається зі звуків і нечленороздільних часток. Физиологизация мовлення використовується письменником як додатковий прийом для посилення комічного, гумористичного й сатиричного ефекту. Таким мовленням, приміром, наділений Башмачкин в "Шинелі": автор "озвучує" свого героя-невдахи, изъясняющегося "большею частиною прийменниками, прислівниками... і частками, які рішуче не мають ніякого значення", не тільки для того, щоб підкреслити незначність і незначність свого героя, але й для того, щоб збудити в читачі почуття жалості, співпереживання й занепокоєння за нього долю

Гоголь у своїх добутках використовує й інші коміко-лінгвістичні засоби: гіперболу й гротеск, комічні порівняння із прозаїчними деталями, що служать для "зниження" об'єкта комічного, контамінацію фразеологізмів, введення вульгаризмів і діалектичних слів і виражень, контамінацію різних стилів мовлення й багато хто інші. Проте письменник ніколи не зловживає своїм могутнім арсеналом комічних засобів, тому його сатира, незважаючи на гостру соціальну спрямованість, не несе в собі занадто різкого й непохитного заперечення дійсності

Гоголь є продовжувачем традицій Фонвізіна й Грибоєдова, тобто традицій російської комедії соціальної сатири. У той же час письменник став першим російським прозаїком XIX століття, що розробив метод соціальної характеристики персонажів, тому гоголівські герої - це насамперед соціальні типи, представники певного соціального шару суспільства, наділені "типовими, стійкими ознаками, смаками й інтересами" даного соціального середовища

У той же час гоголівська комічна розповідь нерозривно переплітається з ліризмом: автор не тільки створює смішні персонажі, не тільки насміхається над пороками людей і суспільства в цілому, але також виражає свою любов і глибоке співчуття до людини. Наприклад, у повісті "Старосвітські поміщики" ясно відчуваються глибока симпатія й співчуття автора до своїх героїв, літній подружній парі. І як завжди відбувається з "улюбленими" автором персонажами, Панас Іванович і Пульхерия Іванівна стають у фіналі добутку трагікомічними героями

Комізм, гумор і сатира нерозривно переплітаються у творчості Гоголя, і часом складно з точністю визначити, де в письменника кінчається комізм і починається "співчуваючий" і "всепрощаючий" гумор, і як що злегка жартує "нешкідливий" сміх зненацька обертається непримиренною й злою сатирою

Все для школы: темы сочинений, разработки уроков. Изложения и пересказы сюжетов. Конспекты уроков и поурочное планирование. Сценарии, диктанты и контрольные для проведения уроков.

Учебные пособия и тематические ссылки для школьников, студентов и всех, занимающихся самообразованием

Сайт адресован учащимся, учителям, абитуриентам, студентам педвузов. Справочник школьника охватывает все аспекты школьной программы.