Реклама


Объявления

Проблематика й герої одного з оповідань И. А. Буніна. (“Солн

Июл

М'який кленовий листок лагідно й тремтливо підноситься вітром і знову падає на холодну землю. Він настільки самотній, що йому однаково, куди несе його доля. Ні теплі промені ласкавого сонця, ні весняна свіжість морозного ранку вже не радують його. Цей маленький листок настільки беззахисний, що йому доводиться упокоритися з долею долі й лише сподіватися на те, що коли-небудь удасться знайти своє пристановище

В оповіданні И. А. Буніна "Сонячний удар"поручик, немов самотній листок, скитается по чужому місту. Це оповідання про любов з першого погляду, про скороминуще захоплення, про силу страсті й гіркоти розставання. У творчості И. А. Буніна любов складна й нещаслива. Герої розстаються, немов прокинувшись після солодкого любовного сну

Т же саме відбувається й з поручиком. Перед читачем з'являється картина жари й духоти: засмага на тілі, що кипить вода, гарячий морський пісок, запилена извозчичья пролетка: Повітря наповнене любовною пристрастю. Страшно задушливий, сильно напружений за день готельний номер - от відбиття стану закоханих. Білі опущені фіранки на вікнах - це границя душі, а дві не спалені свічі на піддзеркальнику - те, що, можливо, залишилося тут від попередньої пари

Однак наступає час розставання, і маленька безіменна жінка, що жартівливо називала себе прекрасною незнайомкою, їде. Поручик не відразу розуміє, що любов іде від нього. У легені, щасливому стані духу він довіз неї до пристані, поцілував і безтурботно повернувся вгостиницу.

Його душу була ще повна нею - і порожня, як готельний номер. Аромат її гарного англійського оолона, її недопита чашка лише підсилювали самітність. Поручик поспішив закурити, але сигаретний дим не здатний побороти тугу й щиросердечну порожнечу. Іноді трапляється, що ми розуміємо, з якою прекрасною людиною звела нас доля, лише в той момент, коли його вже немає поруч.

Поручикові нечасто доводило закохуватися, інакше він не став би називати пережите почуття "дивною пригодою", не погодився б з безіменною незнайомкою, що вони обоє одержали щось начебто сонячного удару

У готельному номері ще все нагадувало про неї. Однак важкі були ці спогади, від одного погляду на неприбране ліжко підсилювалася й без того нестерпна туга. Десь там, за відкритими вікнами, спливав від нього пароплав з таємничою незнайомкою

Поручик на мить спробував представити, що почуває таємнича незнайомка, відчути себе на її місці. Імовірно, вона сидить у скляному білому салоні або на палубі й дивиться на величезну, блискучу під сонцем ріку, на зустрічні плоти, на жовті обмілини, на сяючу далечінь води й неба, на весь Той самий безмірний волзький простір. А його мучить самітність, дратує базарний говір і скрип коліс

Життя самої звичайної людини найчастіше нудна й одноманітна. І тільки завдяки таким скороминущим зустрічам люди забувають про щоденні нудні справи, а розставання вселяє надію на нову зустріч, і із цим нічого не поробиш. Але де ж зможе зустріти поручик свою кохану у великому місті? До того ж у неї сім'я, трирічна дочка. Потрібно продовжувати жити, не давати розпачу опанувати розумом і душею, хоча б заради всіх майбутніх зустрічей

Все проходить.. Спочатку дивне, незрозуміле почуття затьмарює розум, але туга й самітність неминуча залишаються в минулому, як тільки людина знову виявляється в суспільстві, знайомиться із цікавими людьми. Нові зустрічі - от кращі ліки від розставань. Не Необхідно іти в себе, думати про те, як прожити Той самий нескінченний день із цими спогадами, із цим нероздільним борошном

Поручик був самотній у цьому Богом забутому містечку. Він розраховував знайти співчуття до себе з боку навколишніх. Але вулиця лише підсилила тяжкі спогади. Герой не міг зрозуміти, як можна спокійно сидіти на козлах, курити й взагалі бути безтурботним, байдужим. Йому схотілося довідатися, один чи він так страшно нещасний у всім цьому місті

На базарі всі тільки й робили, що нахвалювали свій товар. Все це було так нерозумно, безглуздо, що герой утік з базару. У соборі поручик також не знайшов пристановища: там співали голосно, весело й рішуче. Нікому не було справи до його самітності, а безжалісне сонце невблаганно палило. Погони й ґудзики його кітеля так нагрілися, що до них неможливо було доторкнутися. Вага внутрішніх переживань поручика збільшувала нестерпна жара на вулиці. Ще вчора, перебуваючи під владою любові, він не зауважував палючого сонця. Тепер же, здавалося, уже ніщо не зможе побороти самітність. Поручик спр

Все для школы: темы сочинений, разработки уроков. Изложения и пересказы сюжетов. Конспекты уроков и поурочное планирование. Сценарии, диктанты и контрольные для проведения уроков.

Учебные пособия и тематические ссылки для школьников, студентов и всех, занимающихся самообразованием

Сайт адресован учащимся, учителям, абитуриентам, студентам педвузов. Справочник школьника охватывает все аспекты школьной программы.