Реклама

Объявления

Проза, публіцистика й драматургія Крилова

Крилов і суспільно-літературна боротьба початку XIX в. Ще наприкінці XVIII в. у своїй журнальній і драматургічній творчості Крилов активно виступала проти сентиментального прикрашання дійсності, відстоюючи правдиве й типове відображення життя. Він рішуче не приймав і класицизму, що став до цього часу гальмом у розвитку літератури. Формально складаючись в «Бесіді аматорів російського слова», Крилов ще в повісті «Каиб» зло висміяв послідовників Шишкова, відмежувався від архаистов у літературі. Він був близький до «Арзамаса», спілкувався з Жуковським і Пушкіним. Формування його ідейно-політичних поглядів проходило під впливом визвольного руху

В 1838 р. друзі відсвяткували 50-літній ювілей літературної діяльності Крилова. Присутні літератори увінчали його лавровим вінком

Іван Андрійович Крилов коштує в джерел російського реалізму. У його байках з великою художньою силою виразилися ідеї народу, багатство його думок і почуттів, його мудрість. Баєчний жанр він довів до найвищої поетичної досконалості. Народності його басказалась у тім, що баєчні образи, влучні фрази стали народними прислів'ями й приказками, становлячи й у наш час перлини російської мови. У створення російської літературної мови Крилов також вніс свою більшу лепту

Видаючи сатиричні журнали «Пошта парфумів», «Глядач», « Санкт-Петербурзький Меркурій», створюючи повість «Каиб», комічні опери «Кофейница», « Ілля-Богатир», Крилов готовив себе до роботи над основним своїм жанром - байкою. Дві відмінні риси властиві добасенному творчості Крилова - співчутливе відношення до кріпаків і твердий захист національного початку, осуд низькопоклонства перед Заходом, особливо перед французьким

«Урок дочкам» містить у собі багато водевільного. Провінційних жеманниц спритно провчив лакей Семен, що видав себе за французького киза, що дав собі слово не говорити французькою мовою. Предметний урок одержують дочки, що нехтують свою рідну мову й схиляються перед всім французьким. У перших реалістичних комедіях позначилися й недоліки: зайва дидактичність, перебільшення. І все-таки комедії мали успіх і збереглися в репертуарі театрів до 40-х років

З 1812 р. байкар протягом тридцяти років служив бібліотекарем Публічної бібліотеки, виявивши себе невтомним трудівником, людиною завзятим у досягненні мети. Одним з перших російських письменників Крилов засудив і осміяв лінь, те, що згодом одержало найменування обломовщини. Самого байкаря намагалися зобразити таким ледарем, лежнем. Але це далеко від справжнього Крилова: все дитинство, юність йому доводилося в поті чола працювати, трудівником він був і в пору перших літературних досвідів і протягом всього свого життя. В 1841 р. він пішов у відставку, а в 1844 р. помер

Крилов виступив проти реакційної критики, що обрушилася з нападками на поему Пушкіна «Руслан і Людмила», він був серед перших слухачів трагедії «Борис Годунов». У свою чергу й Пушкіна високо оцінив байки Крилова, називаючи їхнього автора великим поетом

У драматичних добутках виявився талант і винахідливість Крилова. У побутових сценах він запам'ятав свій час, прагнув до типізації персонажів. Цим відрізнялися і його журнальна проза й вірші. Але тільки в байках він досяг справжньої художньої досконалості, що висунуло його в розряд першокласних письменників. П'єси Крилова високо оцінив Бєлінський

В 1807 р. Криловим була написана «чарівно-комічна» опера в 4-х діях «з хорами, балетами й боями» - « Ілля-Богатир». Вона відрізнялася патріотичною спрямованістю, що визначалася часом: ішла війна з Наполеоном. В опері зображена боротьба росіян з печенігами, очолювана Іллею Муромцем.

Творчість Крилова розвивалося в руслі реалізму, що формується. Баєчна творчість його готувалося й попередньою прозою, публіцистикою й драматургією. Від журнальних добутків прийшла злободенність, бойова активність, а від драматургії - стрімкість розвитку дії, «сценічність» байки. Адже Бєлінський визначить байку як маленьку комедію

Крилов, як геніальна людина, інстинктивно вгадав эстетические закони байки. Можна сказати, що він створив російську байку. Після змушеної перерви в літературних заняттях він вернувся зі скитаний в 1804 р. у Москву й приступився до роботи над байками. В 1806 р. приїхав у Петербург, де прожив до кінця життя. В 1811 р. він став членом «Бесіди аматорів російського слова».

У своїх комедіях молодої Крилов виступив з різкою критикою галломании, усякого преклоніння перед іноземщиною й з гострим осудом дворянського сентим
енталізму. Він боровся за самобутність російської національної культури. «Модна крамниця» 1806 з більшим успіхом ішла на сцені на початку століття. П'єса сценична, іскриться гумором. У ній точний побутовий колорит, розроблені характери персонажів, виразний і соковитий мова. Провінціал у столиці змальований докладно, цю тему будуть розвивати драматурги й після Крилова

Все для школы: темы сочинений, разработки уроков. Изложения и пересказы сюжетов. Конспекты уроков и поурочное планирование. Сценарии, диктанты и контрольные для проведения уроков.

Учебные пособия и тематические ссылки для школьников, студентов и всех, занимающихся самообразованием

Сайт адресован учащимся, учителям, абитуриентам, студентам педвузов. Справочник школьника охватывает все аспекты школьной программы.