Реклама

Объявления

Реалістичний роман у Н. Г. Чернишевського «Що робити?»

Реалістичний роман, у якому Чернишевський в образній формі виразив свій соціальний ідеал, був свідомо орієнтований на традицію світової утопічної літератури й з'явився новаторським переосмисленням і розвитком жанру утопії. Роман містить найбільш повний і всебічний виклад соціальних ідеалів Чернишевського. Говорячи про утопізм «Що робити?», ми маємо на увазі не «мрійність» ідеалу й навіть не те, що Чернишевський не бачив ролі пролетаріату, а був ідеологом селянської революції, а художню форму, у якій автор викладає й пропагує систему поглядів. Утопічний добуток, будучи вираженням ідеї, дає реальне втілення цієї ідеї в образах, тобто стає першим її здійсненням, як би уявним експериментом

Чернишевський - найбільший економіст, філософ і політик Росії 60-х років - залишився філософом і у своєму белетристичному романі. Роман доводив розумність ідеї соціалізму, її відповідність потребам і устремлінням людства, затверджував її осуществимость. Але головне - що соціалізм став на сторінках роману як історично вже виниклий і неминуче наростаючий процес перебудови суспільства

Із всієї утопічної європейської традиції роман Чернишевського виділяє той факт, що автор малює не тільки картину сучасного «соціалізму», але й шляхи наближення до майбутньої соціальної гармонії. Шляхами, якими, на думку Чернишевського, людство рухається до соціалізму, є шляхи соціалізації ідеології людей і шлях політичної боротьби за перебудову суспільства. Обоє шляхи в романі второвані. Автор показує, яким образом активно й діяльно йдуть «нові люди» обома шляхами

Чернишевський стояв на позиціях соціально-історичного пояснення діяльності людей. «Якщо всі люди істотно однакові, те звідки ж виникає різниця в їхніх учинках? Для нас тепер ясно, що все залежить від суспільних звичок і від обставин», - писав Чернишевський

Поширення соціалістичних ідей у Росії він зв'язує зі зміною історичних умов. Чернишевський затверджував, що, коли дозріють історичні умови, народ швидко почне розумніти. І головною передумовою він уважав зміну соціального складу інтелігенції, тобто озброєння знаннями людей, кровно пов'язаних з народом. Герої роману «Що робити?» - дійсно різночинці, люди розумової праці, природні люди

Все своє життя Чернишевський було просвітителем і вважав, що людям треба роз'ясняти свої погляди. Однак у силу цензурних умов йому доводилося багато про що писати «езоповою мовою», втім зрозумілим читачам того часу

Лопухів - активний пропагандист нових ідей серед молоді, суспільний діяч. Студенти називають його «одною із кращих голів у Петербурзі». Сам він уважає роботу в заводській конторі дуже важливої

«Розмова (зі студентами) мав практичну, корисну мету - сприяння розвитку розумового життя, шляхетності й енергії в моїх молодих друзях». Природно, що така людина на заводі не міг обмежитися простою просвітительською діяльністю (навчанням грамоті). Чернишевський натякає на революційну роботу Лопухова серед робітників: «И мало що таке робить Лопухів на заводі, крім навчання грамоті».

Що значило для тодішніх читачів згадування про недільні робочі школи? Ще свіжа була пам'ять про 10 червень 1862 року, коли указом уряду були закриті недільні школи. Та й було чого побоюватися!

Революційні демократи 60-х років проводили посилену пропаганду революційних ідей на заводах. Зручніше за все робити це було в недільних школах, які відвідували дорослі люди

Уряд прагнув направити роботу в цих школах у релігійне русло. У них пропонувалося вивчати Закон Божий, читання, лист, початку арифметики - і ніяких суспільних наук. При кожній школі був священик, що контролював добромисність. До речі, таким священиком в «ліцеї всіляких знань» Віри Павлівни повинен був бути священик Мерцалов, що, однак, готувався читати заборонену російську й всесвітню історію

Саму активну роботу в робітничому середовищі вели прогресивні студенти Петербурзької медико-хірургічної академії (Хохряков, Бемеволемский). Вони читали прокламації, пояснюючи робітником слова «ліберал», «революція», «деспотизм», «криза». Лопухів «підібрав надійних викладачів» для цієї мети й пояснив їм, «як учити грамоті».

Просвітительська діяльність «нових людей» припускала наближення майбутнього, а у творчості Чернишевського вона визначила перехід до персонажа - людині робітникові, до теми наукового соціалізму

Мабуть, самою знаменитою й самою явною філософською теорією в романі є теорія розумного егоїзму. Що ж таке розумний егоїзм?

У романі часто говориться про егоїзм як про внутрішній побудник учинків людини. Найбільш примітивний егоїзм Марьи Олексіївни, що не робить нікому зла без грошових розрахунків. Набагато більше лиховісний егоїзм забезпечених людей. Турботи про надмірності, прагнення до ледарства - от ґрунт, на якій росте їхній егоїзм (фантастичний ґрунт). Приклад - Жан Соловйов, що грає любов до Каті Полозовой через неї спадщини

Егоїзм «нових людей» теж будується на розрахунку й вигоді окремої людини. «Кожний думає найбільше про себе», - говорить Вірі Павлівні Лопухів. Але це принципово новий моральний кодекс. Суть його в тім, що егоїзм «нових людей» підпорядкований природному прагненню на щастя й добро. Особиста вигода людини повинна відповідати загальнолюдському інтересу, що Чернишевський ототожнював з інтересом трудового народу. Самотнього щастя ні, щастя однієї людини залежить від добробуту суспільства. «Розумні егоїсти» у романі свою вигоду, своє подання про щастя не відокремлюють від щастя інших людей. Лопухів звільняє Верочку від примусового шлюбу, а коли переконується, що вона любить Кірсанова, - «сходить зі сцени». Кірсанов допомагає Каті Полозовой, Віра організує майстерню, Рахметов допомагає дозволити драматичну ситуацію. Райдужним проявом морального кодексу є активна участь у поліпшенні й перетворенні суспільства

Отже, «розумний егоїзм» героїв роману не має нічого загального із себелюбністю, своєкорисливістю, індивідуалізмом. Чому ж тоді «егоїзм»? Справа в тому, що Чернишевський, спростовуючи мораль старого суспільства, заперечував божественне походження моральних законів, тому що воно використовувалося в інтересах панівних класів. Він же будував свою систему, опираючись на філософський матеріалізм, а саме на антропологізм. У центрі - не Бог, а людина. Висуваючи на перший план розрахунок, права людини, Чернишевський тим самим відмовлявся від релігії в ім'я щастя людини

Випливати теорії розумного егоїзму - значить обрати етично бездоганну лінію поводження, щоб під впливом особистої зацікавленості не порушити справедливості суспільства, не ущемити чужих прав. Із цією метою герої Чернишевського займаються самоаналізом, об'єктивно оцінюючи почуття й положення, тобто розуму

Отже, як ми бачимо, роман Чернишевського «Що робити?» необхідно розглядати в першу чергу не як художній твір, а як філософський трактат. Форма ж роману дозволяла авторові продемонструвати або навіть «здійснити» свої ідеї на практику

Все для школы: темы сочинений, разработки уроков. Изложения и пересказы сюжетов. Конспекты уроков и поурочное планирование. Сценарии, диктанты и контрольные для проведения уроков.

Учебные пособия и тематические ссылки для школьников, студентов и всех, занимающихся самообразованием

Сайт адресован учащимся, учителям, абитуриентам, студентам педвузов. Справочник школьника охватывает все аспекты школьной программы.