Реклама

Объявления

Роман И. А. Гончарова «Обломів» (міркування над прочитаним)

Колекція творів: Роман И. А. Гончарова "Обломів» (міркування над прочитаним)

Роман Гончарова "Обломів» змушує читате-ля задуматися про сенс життя. Хто такий Ілля Иль-Ич Обломів? Звичайний ледар або людина, що не бачить абсолютно ніякого змісту в житті? Про-Раз Обломова заслуговує на пильну увагу хоча б заради того, щоб скласти вичерпну думку про це людині

Життя Обломова порожнє й безглузда. Так мож-але чи назвати його існування життям? В Іллі Ілліча немає абсолютно ніяких прагнень, кожний його день схожий на попередній. Він перебуває у сво-їм рослинному існуванні, не відволікаючись ні на що

Обломів усіляко противиться тим, хто катує-ся його підняти із затишного дивана. Зовнішній мир перед-ставляется Обломову далеким і ворожим. Обло-Мов ні хворий, ні розчарований у житті. Просто йому зручно жити так, як він живе, - у повному бездей-ствии. Він цілими днями лежить у своєму халаті з пер-сидской матерії. Причому "лежанье в Іллі Ілліча не було ні необхідністю, як у хворого або як у людини, що хоче спати, ні випадковістю, як у того, хто утомився, ні насолодою, як у ледаря: це було його нормальним станом».

Як може бути бездіяльність нормальним состо-янием людини? Життя людська - це посто-янное рух, постійний пошук чогось нового, нових вражень, насолод, постійне стрем-ление щось зробити, що-небудь змінити. Можна сказати, що життя людська безглузде по сво-ній суті. Одна людина не в змозі змінити мир, до того ж далеко не кожному вдається зробити щось значне. Але адже зміст зовсім не в тім, що-би зробити велике відкриття або змінити мир

На частку каждою людини випадає визначений-ная необхідність справлятися з повсякденними де-лами. Без цього виконання все життя тьмяніє, аб-солютно втрачаючи всілякий зміст. Досить згадати неприбрану й запущену кімнату Ильчи Ілліча, щоб констатувати, що поважаючий себе людина не повинен допускати такого. "Кімната, де лежав Ілля Ілліч, з першого погляду здавалася пре-червоно убранною... Але досвідчене око людини із чис-тим смаком одним швидким поглядом на все, що отут було, прочитав би бажання тільки абияк дотримати dekorum неминучих пристойностей, аби тільки обробити-ся від них... По стінах, біля картин, ліпилася у вигляді фестонів павутина, нагодована пилом; дзеркала вмес-те того, щоб відбивати предмети, могли б служити скоріше скрижалями для записування на них, по пилу, яких-небудь заміток на пам'ять... Килими були в п'ят-нах. На дивані лежав забутий рушник; на столі рідкий ранок не стояла не прибрана від учорашньої вечері тарілка із сільничкою й з обгризеної косточ-який так не валялися хлібні крихти».

Настільки велика цитата дозволяє побачити обстановку, у якій перебуває Ілля Ілліч Обло-Мов. Здавалося б, яке вплив кімната може ока-зивать на нього? Але проте відсутність повинне-го уваги до свого житла характеризує людини далеко не із кращої сторони. Ілля Ілліч охоче уп-рекает Захара за лінь і неохайність. І той, у свою чергу, заперечує: відносно пилу й бруди - "чого неї забирати, якщо вона знову набереться» і що кло-пов і тарганів не він видумав, вони є в усіх. Ілля Ілліч не може змусити працювати далі власного слугу, хіба під силу йому значні зміни у своєму рідному селі Обломовке? До-Нечно, немає. І проте Обломів, лежачи на дивані, постійно будує райдужні плани щодо перебудови в селі. Всі мрії й плани Обломова зовсім відірвані від життя, він не може направити їх на щось конкретне, реальне. Мож-Але чи назвати Обломова мрійником? Звичайно, мож-но. Всі мрії Іллі Ілліча зігрівають йому душу, але жодна не є хоч якось наближеною кжизни.

Цікаво понаблюдать за самим Обломовим, коли він перебуває в стані замисленості: "Думка гуляла вільним птахом по особі, пурхала в очах, са-дилась на напіввідчинені губи, ховалася в склад-ках чола, потім зовсім пропадала, і тоді у всій особі тепліло рівне світло безтурботності...».

Безсумнівно, що Обломів насправді виявляє-ся дивно безтурботною людиною. Він не задуми-вается про власне благополуччя, його влаштовує абсолютно все. І саме так це робить його счастли-вим. На мій погляд, не можна заперечувати, що Обломів - по-справжньому щаслива людина. Він не приемлет суєти, світське суспільство стомлює його. Він живе у власному світі, і, незважаючи на його лінь і безраз-личие до навколишнього життя, внутрішній мир його досить багатий. Обломів цікавиться мистецтвом, він цінує гарних людей

Виходить двоїста картина. З однієї сто-рона, Обломова можна назвати щасливою людиною тому що щастя - це насамперед гармо-ния із собою й з навколишнім світом. А життя Обло-Мова дуже гармонічне. Він ні про що не жалує, не переживає про те, що в нього не виходить. Він дово-льон своїм життям, цілком задоволений собою

З іншого боку, зовсім справедливо мож-але назвати Обломова нещасною людиною. Його життя порожнє, його ніщо не радує, він постійно пре-буває в півсні. Його не тривожать яскраві почуття й переживання, він навіть не проявляє яких-небудь емоцій

Ілля Ілліч, по суті, абсолютно беспомо-щен. Він настільки звик до свого способу життя, що не може навіть представити себе в інший си-туации. Обломів прив'язаний до свого слуги Захарові. І в цій звичці також розкриваються такі його риси, як консерватизм і небажання що-небудь ме-нять. "Як Ілля Ілліч не вмів не встати, не лягти спати, не бути причесан і взутим, не пообідати без допомоги Захара, так Захар не вмів уявити собі іншого пана, крім Ильчи Ілліча, іншого існування, як одягати, годувати його, грубити йому, лукавити, брехати й у той же час внутрішньо бла-гоговеть перед ним».

Обломів - це тип, характерний для свого вре-мени. У ньому є присутнім абсолютна байдужність до всього, що його оточує. Обломів інертний і апати-чен, він не міняє своє життя, тому що вона його повністю влаштовує. Але якщо вдуматися, чому вона його влаштовує? Насамперед Обломова влаштовує абсолютно всі саме тому, що він не знає іншого життя. Повз нього проходить бурхливий життєвий потік, низка справ, які вживають окружа-ющие, повз нього проходить любов, можливість рє-мейного щастя, можливість зробити блискучу кар'єру, а він все лежить і лежить на своєму дивані, по^-по^-вантажений у свої позахмарні мрії

Трагедія Обломова полягає саме в цьому небажанні виглянути за вузькі рамки свого внутрен-його миру, щоб побачити великий і прекрасний мир зовнішній. Заглибленість у себе, у свої думки й меч-ти - безумовно, гарна якість. Але одночасів-але його можна назвати безперспективним і бесполез-ним. Обломів поступово опускається, його зовнішній вигляд говорить сам за себе. Йому байдуже, як він ви-дивиться, яке враження робить на оточую-щих. Йому байдуже, що було вчора й що буде завт-ра. Йому важливо тільки, щоб був затишний диван, щоб ніхто його не тривожив і не змушував нічого перед^-приймати

Постійно перебуваючи в бездіяльності, людина опускається, деградує. У житті Обломова імен-але це й відбувається. У його житті поступово не залишається нічого, що можна було б назвати словом "зміст». Повна безглуздість існування - саме це ми й бачимо в романі. Поступово про-падає всяке бажання щось робити, і людина ка-тится по похилій. Роман Гончарова "Обломів» змушує читача зрозуміти, наскільки тяжкої може стати життя, якщо людина не бачить у ній ні-якого змісту

Все для школы: темы сочинений, разработки уроков. Изложения и пересказы сюжетов. Конспекты уроков и поурочное планирование. Сценарии, диктанты и контрольные для проведения уроков.

Учебные пособия и тематические ссылки для школьников, студентов и всех, занимающихся самообразованием

Сайт адресован учащимся, учителям, абитуриентам, студентам педвузов. Справочник школьника охватывает все аспекты школьной программы.