Реклама

Объявления

Роман “Рудин”

До роботи над "Рудиним"Тургенєв приступився в 1855 році, відразу ж після невдач Кримської-Війни, в обстановці суспільного підйому, що назрівав. Головний герой роману багато в чому автобиографичен: це людина тургеневского покоління, що одержав гарне філософське утворення за кордоном, у Берлінському університеті. Тургенєва хвилював питання, що може зробити культурний дворянин у нових умовах, коли перед суспільством устали конкретні практичні питання. Спочатку роман називався "Геніальна натура". Під "геніальністю"Тургенєв розумів здатність переконувати й просвіщати людей, різнобічний розум і широку освіченість, а під "натурою"— твердість волі, гостре чуття до насущних потреб громадського життя й здатність перетворювати слово в справу. У міру роботи над р^ м-а*га1Г°°зттгтгезвание перестало задовольняти письменника. Виявилося, що стосовно до Рудину воно зазвучало іронічно: "геніальність"у ньому була, але "натури"вийшло мало, був талант будити розуми й серця людей, але не вистачало сили волі, смаку до практичної справи. Є схована іронія в тім, що очікуваного в салоні багатої поміщиці Ласунской барона Муфеля "підмінює"Рудин.

Враження дисонансу поглиблює й зовнішність його: "високий ріст", але "деяка сутулуватість", "тонкий голос", не відповідний "широкі груди", і "рідкий блиск його око". Характер Рудина розкривається в слові. Він скоряє суспільство в салоні Ласунской блиском свого розуму й красномовства. Це геніальний оратор. У філософських імпровізаціях про сенс життя, про високе призначення людини Рудин непереборний. Молодий уЧи тель Басистов і юна дочка Ласунской Наталя зачаровані музикою рудинской мовлення про "вічне значення тимчасового життя людини".

Його мовлення надихають і кличуть до відновлення життя, до незвичайних, героїчних здійснень. Молоді люди не зауважують, що й у красномовстві героя є ваду:-4ен говорить натхненно, але "не зовсім ясно", не цілком "виразно й точно"; він погано почуває навколишніх, захоплююЧи сь "потоком власних відчуттів". Превосходно володіюЧи відверненою філософською мовою, вона безпомічний у звичайних описах, не вміє смішити й не вміє сміятися: "коли він сміявся, особа його приймало дивне, майже старече вираження, очі ежились, ніс морщився". Суперечливий характер свого героя Тургенєв піддає головному випробуванню - любові. Повні ентузіазму мовлення Рудина юна Наталя приймає за нього справи

У її очах Рудин - чоло-вік подвигу, за яким вона готова йти безоглядно на будь-які жертви. Але Наталя помиляється: роки відверненої філософської роботи висушили в Рудине живі джерела серця й душі. Ще не відзвучали кроки, що віддаляються, Наталі, що порозумілася в любові до Рудину, як герой віддається міркуванням: "...

я щасливий,- вимовив він напівголосно.- Так, я щасливий,- повторив він, як би бажаюЧи переконати самого себе". Перевага голови над серцем відчуємо вже в сцені першого любовного визнання. Є в романі глибокий контраст між ранком у житті юної Наталі й рудинским безвідрадним ранком у пересохлого Авдюхина ставка

Молодому, світлому почуттю Наталі відповідає в романі життєстверджуюча природа: "По ясному небу плавно неслися, не закриваюЧи сонця, низькі димчасті хмари й часом роняли на поля рясні потоки раптової й миттєвої зливи". Зовсім інший, невеселий ранок переживає Рудин у період рішучого пояснення з Наталею: "Суцільні хмари молочного кольору покривали все небо; вітер швидко гнав їх, свистяЧи й взвизгивая". Перше виникле на його шляху перешкода - відмова Дар'ї Михайлівни Ласунской видати дочка за бідну людину - приводить Рудина в повне замішання. У відповідь на любовні пориви Наталі він говорить упалим голосом: "Треба скоритися". Герой не витримує випробування любов'ю, виявляюЧи свою людську неповноцінність. У російському житті призначено йому залишитися мандрівником

Через кілька років ми зустрічаємо його в труському возу, що їде невідомо звідки й неведомо куди. "Запилений плащ", "високий ріст"і "срібні нитки"у волоссях Рудина змушують згадати про іншого вічного мандрівника-правдошукачі, безсмертному Дон Кихоте. Його блукацькій долі вторить у романі скорботний і безпритульний пейзаж: "А надворі піднявся вітер і завив лиховісним завиванням, важко й злобливо вдаряюЧи сь у дзвенячі стекла. Наступила довга осіння ніч. Добре тому, хто в такі ночі сидить під дахом будинку, у кого є теплий куточок... І так допоможе Господь всім безпритульним блукачам!

"Фінал роману героичен і трагичен одночасно. Рудин гине на паризьких барикадах 1848 року. Вірний своєї "ге

Все для школы: темы сочинений, разработки уроков. Изложения и пересказы сюжетов. Конспекты уроков и поурочное планирование. Сценарии, диктанты и контрольные для проведения уроков.

Учебные пособия и тематические ссылки для школьников, студентов и всех, занимающихся самообразованием

Сайт адресован учащимся, учителям, абитуриентам, студентам педвузов. Справочник школьника охватывает все аспекты школьной программы.