Реклама

Объявления

Розкриття загальнолюдських і моральних цінностей уновелах Григорія Косинки

Янв

З поміж блискучих талантів, що започаткували нову українську літературу, ім'я Григорія Косинки - одне з найпомітніших. Після довгих років несправедливого замовчування до читача повертається ного доробок - ледь більше тридцяти оповідань. Вже по виході першої книжки, «Назолотих богів» критика зазначала: «Григорій Косинка - це, безперечно, дуже великий здобуток і гордість нової "України». Косинку хвилювали проблеми українського села, ті біди, що приніс хліборобам «соціалізм з примусу», який на селі обертався політикою гонінь на шкірного, хто вболівав заземлю й хто її любив: цінував не за самі центнери для хлібоздачі. Безперечно ж, у цій любові було багато від мрій про відрубний од держави селянський «рай», повну незалеж'ністьземле власника. Алеж хібаеелянинупе-реважній своїй масі воював за ідеали революції лише зазаради того, щоб годувати собі й дітей самими ними?

Ні - вінжадав від революції соціальної справедливості.

В оповіданні «Сходка» Цюпка говорити: «Мі научимось - нічого, алі яка частка наших дітей, через десять - п'ятнадцять років? - Вічні наймити: Ні наше стьобання - червона:»

Зрозуміло, не всі селяни були духовними близнюками Цюпки й не всі з їх сприймали нову дійсність безболісно. Тому л Косинка закликав своїм словом заглядати в цей біль якомога уважніше й глибше, бачити в нім і ті, що мі сьогодні називаємо кревним зв'язком хліборобської душі йз землею, яка цю душу зростила й навчила здригатись од шкірного збиткування: над трудящим, їх потребам і звичаями. Косинка вчасно помітив протиріччя сільського життя, котрі вихлюпнулися пожежею громадської війни. Класова ненависть засліпила очі ізамі нила всі писані та неписані законі. Загальнолюдські цінності, мораль були відкинуті як непотріб, і обстоювати їх було особливо важко.

Письменник пам'ятав і закликав ніколи не забувати й про ті, яких численних і досить часто безвинних жертв коштували українському рє луї місту роки громадської війни, що розкидала народна різних арміях, бо ж незачепленим цією війною не міг завтратитися ніхто. А Перемога ж у ній кувалась тільки для одних і одна! І щоб статі й сторично гуманною, цл перемога винна була ростити в читачеві зерна добра, навчати йогоза мирних уже днівєпівчутлизості, вміння за помилками бачити живу людину й прощати їй ге, що може й винне бути прощеним, якщо діялося воно нез власної волі. Проблеми години яскраво відбились в оповіданнях «Заквітчаний сон», «Анархісти», «Голова Хід», «Постріл», «Вжитах», «За земельку». Подих соціальних катаклізмів безпосередньо відчувасться в новелах «На золотих богів», «Політична», «Гармонія». У кривавій різанині забуто про найвищу цінність - людське життя в новелі «На золотих богів» смерть приходити в бої за класову ідею, і падають у спілі хлі5і оборонці своєї землі, тихнув невеличких наділів, скроплених селянським потім та слізьми. «Стоїть пшениця потолочена, серпа лросигь, а смороду кров'ю поливають». [ понад попелищем, понад смердючими димами піднімаються голосіння матерів, що оплакують мертвих синів, яким би хліб та дітей ростити, а не воювати.

Найяскравіше автор утверджує загальнолюдські цінності в новелі «Політика». Навіть родинні зв'язки не зупиняють людей, які опинились по різні боки барикад. Мусій Швачка, на прізвивько Політика, прийшов з Червоної Армії, ставши комнезамівцем і розкуркулив Андріяна Кушніра. Цю кривду Андріян пам'ятає, хоча пізніше сестра 'яни, жінка Мусія вийшла заміж за його сина: «Четвертий рік пройшов, як ви комуні бика, спасибі! Вам, Біля в міні, а я не забув. Умру - не забуду: грабіж:».

На святий вечір, який мав замирити батьківщину, спалахнула суперечка, і лише голос 'яниної матері піднявся над загальною озлобленістю: «Роді мій дорогий! Свахо! Били комуну, й вона била - не згадуймо:». Та очі вже «налилися кров'ю й на велике свято, що Червоно поєднати рід, убили Мусія - зарізали в темряві. Запала злякана тиша, якові порушувало лише ридання 'яни, а дядько Кушнір, бігаючи очима шепотів, стоячи над тілом: «Нічого. П'яна, сумєстна бійка - усе. Так потрібно говорити». Письменник від твору до твору проводити проблему: що є мірилом істинності? Можливо, совість. Які почуття переважають, коли людина в екстремальних ситуація стає перед необхідністю поступатися духовними здобутками зазаради матеріального буття, боротись за виживання ставати перед проблемою вибору? Чи може мораль бути загальнолюдською й класовою? Мені здається саме ці проблеми ставити Григорій Косинка своїми творами.

PswCSD

Все для школы: темы сочинений, разработки уроков. Изложения и пересказы сюжетов. Конспекты уроков и поурочное планирование. Сценарии, диктанты и контрольные для проведения уроков.

Учебные пособия и тематические ссылки для школьников, студентов и всех, занимающихся самообразованием

Сайт адресован учащимся, учителям, абитуриентам, студентам педвузов. Справочник школьника охватывает все аспекты школьной программы.