Реклама

Объявления

Тема падіння й духовного відродження людини в романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”

Колекція творів: Тема падіння й духовного відродження людини в романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”

Роман Ф. М.Достоєвського був створений в 1866 році. В "Злочині й покаранні» відбилася страшна дійсність Росії середини XIX століття. У країні загострилися соціальні протиріччя, революційні організації були розгромлені, селянські бунти - подавлені. У суспільстві гостро встали питання: куди йти, по якому шляху розвиватися. Мислячі люди створювали нові теорії, шукали "свіжі» ідеї.

Головний герой роману Достоєвського - один з тих, хто болісно шукав у житті "точку опори». Він учився в університеті, у нього була родина, мати й сестра. Розкольників спілкувався з розумними, чималими людьми, наприклад, з Разумихиним. У Родіона була зворушлива прихильність до дівчини, що вмерла. Він згадував про неї: "Право, не знаю, за що я до неї тоді прив'язався, здається за те, що завжди хвора... Будь вона ще кульгаючи аль горбата, я б, здається, ще більше її полюбив...» Чому ж розумна й великодушна людина, здатний сприймати чужий біль гостріше, ніж свою, вчиняє злочин?

Розкольників жив у крайній бідності, змушений був ховатися від квартирної господарки, пояснюватися по питанню боргу за житло в поліції, його виключили з університету, тому що в нього скінчилися гроші за навчання. Однак на вбивство й пограбування Родіон зважився не через свої приватні проблеми. Він прагне допомогти всім "приниженим і ображеним». Раскольникова жахала соціальна несправедливість. Його хвилювали питання: чому одні - розумні, добрі, шляхетні - животіють, а інші - незначні, підлі, жадібні - живуть у розкоші? Чому голодують діти? Як змінити цей порядок? Розкольників не міг упокоритися з тим, що людський мир так нелюдяно влаштований. У цьому світі знедоленого й слабкому немає порятунку.

Розкольників вражений положенням родини Мармеладових. Катерина Іванівна невигойно хвора, замучена вбогістю, її чоловік спився, а Соня змушена стати повією, щоб прокормити своїх зведених сестер і брата. Розкольників зіштовхується з безжалісної старухой-процентщицей. Вона дає за золоті й срібні речі, принесені для застави, четверту частину їхньої справжньої ціни й ще вимагає величезні відсотки за свої послуги. Накопичені багатства лихварка заповість монастирю "на вічний спомин» її незначної душі. Розкольників хоче відновити справедливість: знищити злобливу бабу й урятувати тисячі родин "від убогості, від розкладання, від загибелі, від розпусти». Такий соціальний зміст злочину героя.

Але існував ще й глибокий, філософський підтекст зробленого Раскольниковим. Студент уважно спостерігав за громадським життям у Росії, вивчав всесвітню історію. Він зрозумів, що історичний прогрес і всякий розвиток завжди відбувалися за рахунок якихось жертв, на чиїхось стражданнях. Перед очами студента вставали величні фігури тих, хто, як йому здавалося, здійснював цей розвиток. Це були Ликург, Магомет, Наполеон. Розкольників переконувався, що ці "творці історії» досягали своїх цілей і величезної слави, "переступаючи» через людей, їхнього життя, не зупиняючись перед насильством, жертвами, кров'ю. Розкольників, уражений величчю й славою "творців історії», виводить свою теорію. Він доходить висновку, що все людство ділиться на дві категорії людей. Є люди, що приймають будь-який порядок речей, - "тварини тремтячі», і є люди, сміло моральні норми, що порушують, і громадський порядок, - "сильні миру цього».

Розділивши всіх людей на два розряди, Розкольників задає собі питання, до якого розряду належить він сам: " чиВоша я, як всі, або людина? Чи зможу я переступити або не смогу?.. Чи тварина я тремтяча або право маю...» По своїх переконаннях головний герой став атеїстом. Він зневірився у Бога. Християнські заповіді "Не убий», "Не укради», "Не створи собі кумир» не сполучалися з його теорією. Він заперечував ці головні закони, не визнавав ідею про самопожертву. Все це він не приймав розумом, хоча серце в нього було чуйним і гуманним. Розкольників не міг зрозуміти, чому "милосердний Бог» не врятує жебраків. Він говорить Соні "зі зловтіхою»: "Так, може, Бога-Те зовсім ні». Розкольників своєю теорією виражає протест проти християнської віри. Він переконує себе, що мир урятує не Бог, а добрий тиран, "владар».

Створивши теорію, Розкольників пориває й з людством, і з Богом. Сам факт убивства - це вже відкритий прояв "бунту» проти моральності. Автор докладно, натуралістично описує, як герой точно наосліп б'є по голові бабу й грабує її. Це зроблено для того, щоб читач гостріше відчув жах зробленого й усвідомив ту моральну прірву, що поглинула героя.

В "справі» виникає непередбачена, непередбачена ситуація. Раскольникову доводиться вбити зненацька, що прийшла сестру, баби, нещасну, ні в чому не винну Лизавету. Про неї автор говорить, що "до того ця нещасна Лизавета була проста, забита й налякана раз назавжди, що навіть руки не підняла захистити собі особу...» Вирішивши позбавити життя бабу-процентщицу в ім'я "принижених і ображених», Розкольників губить одну з нещасних. Письменник не випадково порівнює Лизавету з дитиною, підкреслюючи її безпорадність, беззахисність, а отже, безмежну злочинність що происшли. Ця дивовижна картина передає авторську думку про те, що один злочин спричиняє інше; прояв нелюдськості в частці, конкретному випадку переростає в антилюдяність глобальну. Згодом з'ясовується, що Лизавета була вагітна. Виходить, Розкольників зробив потрійне вбивство.

У сумній самітності Розкольників починає болісно осмислювати те, що зробив. Він розуміє, що злочин зломив його, зломило як людини. Злочин Раскольникова не мало соціальних результатів. Думка принести користь людям за рахунок багатства баби залишилася нереалізованою. Однак невдача, що потерпів Розкольників, не викликала в нього сумнівів у правильності його теорії: адже він переконаний, що відкрив новий моральний закон, що його злочин "підтверджує» незалежно від результату. Розкольників переконаний, що він помилився в собі, а не у своїх помилкових поглядах.

"Біс» упереджень і після злочину не відпускає героя. Увесь час, поки помилкова теорія визначає його вчинки й внутрішній мир, він перебуває у вкрай хворобливому стані: його мучать гарячка, марення, сни-кошмари. Духовні сили Раскольникова напружені до межі, він стає дратівливим, недовірливим, часом навіть агресивним. Сон Раскольникова про "трихін» - також прояв мотиву "розумової зарази», що робить людей "біснуватими». "Видужання» Раскольникова, його духовне відродження, повернення до Бога неможливо доти, поки неправильні уявлення про людей не будуть вигнані з його свідомості.

У рамках основного сюжету щирого воскресіння героя не відбувається. І навіть на каторзі він не випробовував "пекучого каяття»: "він не каявся у своєму злочині... в одному визнавав він свій злочин: тільки в тім, що не виніс його й зробив явку з повинною». Але автор переконаний, що духовне відродження Раскольникова цілком можливо: він здатний до жалості й жалю, їм рухає не розрахунок і не пороття, а прагнення до справедливості, до перемоги над злом. "Видужання» Раскольникова намічене тільки наприкінці другого розділу епілогу. Любов до Соні - початок нового життя. Розкольників бере в руки Євангеліє, і це символічно. Але остаточний духовний перелом у герої - справа майбутнього: він повинен ще надолужити свій гріх, пройшовши через очищающие душу страждання.

Нове життя, зміст якого, по Достоєвському, складається в поверненні до вічних цінностей, до непорушних моральних істин, до Бога, "не даром» дістаються людині: "її треба ще дорого купити, заплатити за неї великим, майбутнім подвигом». "Переродження» героя не може відбутися раптово, це тривалий процес поступового відновлення, поступового переходу з одного миру в іншій. За словами письменника, відновлення Раскольникова могло б стати темою окремого добутку

Все для школы: темы сочинений, разработки уроков. Изложения и пересказы сюжетов. Конспекты уроков и поурочное планирование. Сценарии, диктанты и контрольные для проведения уроков.

Учебные пособия и тематические ссылки для школьников, студентов и всех, занимающихся самообразованием

Сайт адресован учащимся, учителям, абитуриентам, студентам педвузов. Справочник школьника охватывает все аспекты школьной программы.