Реклама

Объявления

Тема поета й поезії у творчості А. С. Пушкіна

Мова поезії для щирого поета - головний засіб самовираження особистості, інструмент пізнання життя, “поглибленого проникнення в таємниці світобудови” і впливу на громадське життя. А. С. Пушкін писав багато віршів на випадок, в альбом, жартівливі вірші, епіграми, які хоч і відзначені печаткою таланта, запалом, що бризкає енергією, захопленістю творчістю, все-таки обмежені тематично, художньо творЧи м завданням. Поет не надавав великого значення цим віршам, хоч вони допомагали шліфувати стиль, але, рано усвідомивши своє покликання, неодноразово звертався до теми ролі, призначення теперішньої поезії в житті суспільства. Пробудження національної самосвідомості, демократичне перетворення суспільства, освіта народу в дусі волелюбності, моральної Чи стоти за допомогою просто закликів неефективно. У вірші “Село” поет болісно переживає обмеженість впливу поезії на розуми й серця людей, недосконалість своєї поетичної мови в емоційному впливі на Чи тача. Як домогтися духовного звільнення народу, розкрити йому ока на принижуюче людське достоїнство порядок речей, де панує волаюча соціальна несправедливість: “барство дике” і “рабство худе”?

З гіркотою й надією викликує поет: ПРО, якщо б голос мій умів серця тривожити! Почто в груди моєї горить марний жар И не даний мені долею витійства грізний дарунок? Але як би ні важка була надзадача поезії, А.

С. Пушкін неухильно прагнув досягти її, знаходяЧи точні образотворчі засоби для втілення духовних ідеалів і високого розжарення душі. Поета гнітить наявність жандармської цензури, що визнає тільки офіціозну літературу, що відкидає все живе, сміливе, прогресивне. У вірші “Послання цензорові” негативна роль останнього в літературному процесі виражена автором чітко й недвозначно: Докучним євнухом ти бродиш між муз; Ні почуття палкі, ні блиск розуму, ні смак, Ні склад співака “Бенкетів”, настільки Чи стий, шляхетний, - Ніщо не торкає душі твоєї холодної. А.

С. Пушкін щиро намагався розбудити в народі вільнолюбні настрої, почуття власного достоїнства, прагнення до справедливої соціальної перебудови, але марне: голос самотнього поета, “волі сівача пустельного”, залишається гласом волаючі в пустелі! Шляхетна, висока місія поета - служіння народу, його духовне, моральне вдосконалювання - залишається незатребуваної, непочутої: Рукою Чи стої й безвинної В поневолені бразди Кидав живлюще насіння - Але втратив я тільки час, Благі думки й праці...

У вірші “Пророк” А. С. Пушкін найбільше повно і яскраво виразив свої подання про роль поезії в житті суспільства, про високий, болісно важкої, самовідданої й шляхетної місії поета. Автор використовує сюжет біблійної легенди, у якій посланник Бога серафим оЧи щає вибраного з інших людини від скверни, що вразила мир, дає йому сили розкривати виразки суспільства й робити відплату, тому що серце народу огрубіло настільки, що не сприймає ні правду й добро, ні критику й глузування

Пушкін використовує у вірші тільки частина біблійного сюжету про чудесне перетворення людини в пророка. Ліричний герой, що жадає духовного оЧи щення, бреде по життю як по похмурій пустелі, безглуздої, безцільної, не освітленої ідеалами, і раптом у мінуту повної розгубленості, “на роздоріжжі”, з'являється цілеспрямований, енергійний серафим, і життя перетвориться, опромінюється світлом розуміння істини: Перстами легенями як сон Моїх зіниць торкнулося він: Отверзлися віщі зіниці, Як у переляканої орлиці. Обережні, дбайливі дотики ангела проте роблять дуже відчутні перетворення: органи сприйняття подорожанина здобувають виняткову загостреність, чутливість, увесь світ входить через них у людину. І все-таки загостреності сприйняття недостатньо, щоб подорожанина, що бреде в пошуках істини, перетворити впророка.

Серафім вириває в людини “і празднословний і лукавий” грішна мова, заміняюЧи його жалом мудрої змії. Але й цього виявилося мало: потрібно позбутися від серцевої чутливості, непевності, поблажливості, бути твердим і навіть жорстоким. І він мені груди розсікли мечем, И серце трепетне вийняв, И угль, що палає вогнем, У груди отверстую водвинул. Щоб вести за собою людей, відкрити їм ока на недосконалість суспільного устрою й особисті пороки, необхідно позбутися від жалості й помилкового жалю. Духовне оЧи щення неможливо без страждань, тяжкої роботи над собою. Ноша поета-пророка важка подвійно: усвідомлююЧи пороки, недосконалість побратимів, співчуваюЧи людям і любляЧи їх, йому необхідно “дієсловом палити” їхнього с

Все для школы: темы сочинений, разработки уроков. Изложения и пересказы сюжетов. Конспекты уроков и поурочное планирование. Сценарии, диктанты и контрольные для проведения уроков.

Учебные пособия и тематические ссылки для школьников, студентов и всех, занимающихся самообразованием

Сайт адресован учащимся, учителям, абитуриентам, студентам педвузов. Справочник школьника охватывает все аспекты школьной программы.