Реклама

Объявления

Тема поета й поезії в лірику Олександра Сергійовича Пушкіна

Творчість А. С. Пушкіна - це той фундамент, на якому коштує будинок всієї російської літератури 19 і 20 століть. Пушкіна не тільки новатор в області стилю й творець російської мови, але й ідейний натхненник більшості письменників следовавших за ним. Гуманістичний пафос його творчості, ідеали добра й справедливості з'явилися тим джерелом, з якого, за словами Достоєвського, сказаним через п'ятдесят років після смерті поета, черпала натхнення вся російська література й у якому вже позначені практично всі теми й ідеї її наступного розвитку

У творчості поета особливо виділяють тему "поета й поезії". До цієї теми відносять вірша, у яких викладаються погляди автора на природу поетичного дарунка, на призначення поета в цьому світі, його високу місію. Тема поета й поезії в Пушкіна многомерна й містить у собі кілька компонентів. Перше, Чи м характеризуються погляди поета, це цивільна поезія, продовження традиції Радищева й Рилєєва, виступ проти кріпосництва

Поет, по Пушкіну зобов'язаний виступати проти рабства у всіх його формах. Найбільше яскраво ці ідеї відбиті в оді "Вільність"і вірші "ДО Н. Я. Плюсковой". У них поет "оспівує волю миру", прагнути "на тронах уразити порок". Він гордий тим, що не хвалив "земних богів", що сильним миру цього "кадилом лестощів не кадил", що він "співав на троні чеснота"і що його "непідкупний голос""був луну російського народу". Воля для Пушкіна - одне з найголовніших умов творчості поета

Однак це не воля романтичної особистості від норм і законів суспільства, не безмежна воля, що складається в протиставленні себе миру. Воля складається в усвідомленому проходженні своєму покликанню. Характерним щодо цього є вірш "Поет", у якому Пушкін порівнює два різних стани поета: перше - до того, як його відвідає натхнення, і друге - після. У першій частині перед нами з'являється вигляд цілком звичайної людини, "легкодухо"зануреного в "турботи суєтного світла". Його "ліра"мовЧи ть, душу "вкушає хладний сон". Пушкіна ставить свого героя навіть нижче інших "дітей незначних миру".

Однак у другій частині перед нами з'являється зовсім інша картина. натхнення, Що Пробудилося, зовсім змінює вигляд поета. Його душу, подібно орлові, пробуджується, його вже не задовольняють "забави миру", його вже не цікавить "людська поголоска", він ставати "дикий і суворий", віддаляється від миру, "звуків і смятенья полн", щоб дати вихід своєму натхненню й створити Поезію. Однак незважаюЧи на подібного роду опис, Пушкін, на відміну від романтиків, не розглядає поетичний дарунок як заслугу особистості, як прояв винятковості окремої людини

Індивідуалізм далекий його філософії. По Пушкіну, поетичний талант - лише Божественний дарунок, а поет - провідник "божественного дієслова"у нашім світі. У цьому змісті поет - служитель Бога, і для нього в момент приношення "священної жертви"звуЧи ть тільки "глас понад". Для нього перестає існувати інший мир, "народні кумири"не владні над ним

Але це не печатка "богоизбранности"або якоїсь винятковості. Поет лише людин, що володіє більше чуйним слухом, Чи м інші люди. Підтвердженням сказаного й одночасно його розвитком може служити інше вірша Пушкіна - "Пророк". Вірш також складається з декількох частин. У першій частині описується стан "пророка"до того, як "Бога глас до нього воззвал". Він, "томимий духовною спрагою", "у пустелі похмурої тягнувся".

У другій частині описується його зустріч із посланником Бога - "шестикрилим серафимом", що робить із ним певні дії - виражається "грішна мова, і празднословний, і лукавий"і вставляє на його місце "жали мудрия змії". Посланець Бога наділяє поета здатністю чути й почувати те, що раніше було для нього недоступно. Його сприйняття миру міняється, поет ставати відкритий миру, почуває з ним нерозривний, обмежений зв'язок. Замість серця йому в груди поміщають палаюче вугілля, тому що тільки з гаряЧи м, небайдужим серцем повинен і може говорити людям слово істини. У третє частині поет чує "Бога глас", що "волає"до нього, спонукуюЧи "баЧи ти"і "слухати"і, "обходяЧи моря й землі, дієсловом палити серця людей".

Вигляд поета і його внутрішня суть зовсім міняються. Його душу пробуджується, він "виконується волею"Божої. Поет, таким Чи ном, не належить собі, він лише провідник, через який Бог дарує людям красу й гармонію. Отже, тема поета й поезії одна із центральних тем у творчості Пушкіна. Його розуміння призначення поета й сутності поетичного дарунка глибоко гуманистично й пов'язане з поняттям волі. Поет, по Пушкіну, - це людина, наділена більше чуйним слухо
м, Чи м інші, котрий серед "шуму суєтного миру"може почути "глас Божий"і повідати про нього іншому миру. Характерно щодо цього також вірш "Поет і юрба", де Пушкін показує свого антипода - поет, що не робить снизойти до народу, зрозуміти його настрій

Романтичній поетиці, філософії індивідуалізму, трагічному баченню призначення поета й фатальній самітності романтичного героя Пушкін протиставила високий гуманізм, заснований на прийнятті законів буття, ідеї Божественності й благословенности життя у всіх її проявах, а також підняв поезію до великої справи служіння людям

Все для школы: темы сочинений, разработки уроков. Изложения и пересказы сюжетов. Конспекты уроков и поурочное планирование. Сценарии, диктанты и контрольные для проведения уроков.

Учебные пособия и тематические ссылки для школьников, студентов и всех, занимающихся самообразованием

Сайт адресован учащимся, учителям, абитуриентам, студентам педвузов. Справочник школьника охватывает все аспекты школьной программы.