Реклама

Объявления

Тема вільності й гордої самітності в лірику М. Ю. Лермонтова

Колекція творів: Тема вільності й гордої самітності в лірику М. Ю. Лермонтова

Про люди! Жалюгідний рід, гідний зліз і сміху!

Жерці хвилинного, шанувальники успіху!

Над ким лається сліпе й буйне століття,

Але чий високий лик у прийдешньому поколенье

Поета приведе в захват і умиленье!

А. С. Пушкін

Одна із центральних тем романтизму - тема вільності й гордої самітності. Вона знайшла відбиття у творчості таких великих поетів, як Байрон, Ґете, Шиллер, Гейне. Ев-Ропейских романтиків захоплювала ідея незрозумілості поета про-ществом, його изгнанности й трагічну самітність. Біль-Шое місце займала ця тема й у творчості одного з вели-чайших росіян поетів - М. Ю. Лермонтова

Поет - обранець долі. Ця вибраність - не тільки найбільший дарунок, але й важкий тягар. Обдарована особистість сприймає й почуває навколишнє глибше й тонше дру-гих, переживання її гострі до хворобливості. Поетові свойст-венни нетерпимість до неправди, несправедливості; взискатель-ность, прагнення до досконалості у відносинах з людьми, він вимогливий до жорстокості, що часто приводить до конфлікту між ним і суспільством. Природна доля поета - постійна боротьба й самітність. Це доля талановитих поетів усього миру, і тому тема самітності в розумінні німецьких романтиків близька й Лермонтову. Пропустивши їхнього добутку через призму своєї творчої особистості, переосмисливши й переоцінивши їх, росіянин поет створив цілий ряд геніальних і неповторних віршів, таких, як "Рідні вершини...», "На півночі дикому...» идр.

Цькування поета суспільством може привести навіть до загибелі борця, і Лермонтов знає про це: під враженням від тра-гической смерті Пушкіна він пише вірш "Смерть поета», у якому засуджує сліпе, підле й жорстоке обще-ство, що фактично стратило чудового поета за його воль-нолюбие, сміливість і їдку критику цього суспільства. Ще в молодості Лермонтов бачив дивовижну несправедливість і низькість, які викликають у ньому різкий протест. У вірші "Вітрило» звучать мотиви самітності й спраги очисної бури, що змила б всі несправедливості миру:

А він, заколотний, просить бури,

Начебто в бурах є спокій!

Цю боротьбу, прагнення до очищення суспільство зрозуміти й оцінити незручно, воно виганяє поета, і той, не зломлений-ний, гордо залишає світло, мріючи знайти притулок собі й своїм переконанням "за стіною Кавказу». Так у лірику Лермонтова з'являється мотив изгнанничества:

Прощай, немита Росія,

Країна рабів, країна панів...

Зовні поет спокійно й холоднокровно переживає свій від'їзд, але в душі він болісно ставиться до свого вигнання, він любить рідний край і насправді не хоче з ним расста-ваться. Тому у вірші "Хмари» хмаринки мчаться, як він, "з милої півночі убік південну», але вони неживі й не можуть розділити його біль розставання з Батьківщиною:

Немає у вас батьківщини, немає вам вигнання!

Біль збільшується тим, що поет абсолютно самотній, поруч із ним немає розуміючої й співчуваючої душі, що могла б розділити його тугу за батьківщиною. У віршах Лермонтова на-чинает звучати мотив роз'єднаності, неможливості соеди-нения з родинною душею. Так, поет трактує любовне сти-хотворение Шиллера, де говориться про неможливість зустрічі двох закоханих, по-своєму наголошуючи на неможливість злиття взагалі двох рідних душ ("На півночі дикому...»).

Нещасливий і самотній був Лермонтов і в особистому житті. Ці переживання вилилися в цілий ряд ліричних стихо-створінь про нерозділену любов, про зраду й жіночому ковар-стве ("Жебрак», "Я не принижуся перед тобою...» і ін.). Поетові не вистачало не тільки друзів і однодумців, але й лю-бящей жінки, з якої легше було б пережити все праця-ности життєвого шляху. Лермонтов зовсім один, і це одино-чество, хоча й горде, гнітить його. Воно здобуває всесвітні масштаби, і поет уже почуває себе одним у цілому світі, у всьому всесвіті. Боротьба втрачає свій гострий зміст, поет утомлюється від її й уже мріє не про неї, а про спокій і волю, вільності:

Я шукаю волі й спокою,

Я б хотів забутися й заснути

У вірші відчувається жахлива утома, безис-ходность, через яку поет хоче поринути в тихий сон, де немає труднощів і тривог, і цей сон потім плавно перейде в смерть, таку ж тиху й безболісну. А у вірші "И нудно й смутно» звучить не тільки безвихідність, але й страхаючий песимізм, розчарованість у житті:

И життя, як подивишся з холодним вниманьем навколо, Такий порожній і дурний жарт...

Це слова людини, що потеряли всіляку віру, надїжак-ду, разуверившегося й зневіреного в житті. У цих рядках чується гіркота незрозумілості й самітності, жела-ние звільнитися від мирських умовностей і знайти вільність і спокій у світі іншому, де немає земних забобонів і жестокостей.

В одному зі своїх пізніх віршів - "Дума» - поет узагальнює свої міркування про роль свого покоління в історії й доходить висновку, що воно жило на світі дарма.

Не кинувши століттям ні думки плідної,

Ні генієм початої праці

Однак історія розсудила інакше; великий поет тут помилився: якщо його лірика й не цінувалася сучасниками, те винуваті в цьому тільки сірість і індиферентність общест-ва, що не сумели розпізнати справжнього генія й сделавшего його гордим самотнім мандрівником. Творчість Лермонтова, багате й різноманітне, що відбило напружені духовні шукання, багатство внутрішнього миру поета, не перестає вос-хищать нащадків. М. Ю. Лермонтов, геніальний художник слова, ставиться до плеяди найбільших поетів, що становлять славу не тільки росіянці, але й світової літератури

Все для школы: темы сочинений, разработки уроков. Изложения и пересказы сюжетов. Конспекты уроков и поурочное планирование. Сценарии, диктанты и контрольные для проведения уроков.

Учебные пособия и тематические ссылки для школьников, студентов и всех, занимающихся самообразованием

Сайт адресован учащимся, учителям, абитуриентам, студентам педвузов. Справочник школьника охватывает все аспекты школьной программы.