Реклама

Объявления

Темне царство в зображенні А. Н. Островського

-10 Июн

Самий рішучий твір Островського: Кожний сприймає його по-своєму. Хтось знаходить у ньому самий, що ні на є звичайний, любовний роман із сумним кінцем, для когось у цієї, з першого погляду, одіозної й типової історії ховається яскраво виражена ідея, якийсь заклик автора кчитателям.

У п'єсі описується воістину обтяжуючий вигляд російських провінційних міст у першій половині XIX століття. В «Грозі» надзвичайно емоційно розповідається про протиборство темного царства й світлої чистої душі Катерины. Жителі одного з таких убогих городків разом зі своїми злиденними й жалюгідними душонками, наповненими вічним всепоглинаючим страхом, разом зі своєю безнадійною обмеженістю, небажанням довідатися більшого, із вражаючим святенництвом і нескінченним лицемірством утворять страшне, пагубне, засмоктуюче всіх і вся темне царство. Царство, де «усе ворота вже давно замкнені й собаки спущені», куди ніколи не просочитися хоча б тоненькому проміннячку всього світлого, чистого, доброго й гарного

Всіх діючих осіб драми, як і в багатьох п'єсах Островського, можна підрозділити на «самодурів» і «жертв». «Самодурами» є Кабаниха й Дикої. Інші зараховуються до протилежної категорії, категорії «жертв». Кабаниха «самодурствує» в ім'я своїх ідеалів формальне виконання традиційного укладу, по-ханжески зрозуміле «благочестя», а Дикої робить це, щоб показати свою владу над слабкими, заради грошей і особистої вигоди: «Тому що чесною працею ніколи не заробити нам більше насущного хліба. А в кого гроші, пан, той намагається бедного закабалити, щоб на його праці дарові ще більше грошей наживати».

Кабаниха втілює в собі патріархальний тип російського провінційного міста, а Дикої - «сучасний»: влада грошей і грубої сили. Але все-таки їхня роль схожа: це представники старшого покоління, що переслідують молодих, що заважають їм досягти свого щастя

По-моєму, Кабаниха й Дикої є найбільш колоритними персонажами темного царства, чий убогий духовний образ таки яскраво виражений. Інші, на мій погляд, являють собою нудну й нецікаву сіру масу людишек, що живуть у постійному страху, у всім потакающих таким, як Дикої й Кабаниха, за допомогою підлабузництва. Але їх можна зрозуміти, тому що іншого виходу крім, звичайно, смерті в них ні, все це є своєрідним засобом виживання в хиткому темному царстві

П'єса Островського «Гроза» доводить, що ще існує сила, що зрештою затьмарить всю цю безмежну сваволю й тиранство. І Кабаниха, і Дикої прекрасно почувають хиткість і швидкий кінець, крах і кончину їх особистого обмеженого мирка зі своїми підвалинами й порядками, мирка «самодурів».

PFhTiJp

Все для школы: темы сочинений, разработки уроков. Изложения и пересказы сюжетов. Конспекты уроков и поурочное планирование. Сценарии, диктанты и контрольные для проведения уроков.

Учебные пособия и тематические ссылки для школьников, студентов и всех, занимающихся самообразованием

Сайт адресован учащимся, учителям, абитуриентам, студентам педвузов. Справочник школьника охватывает все аспекты школьной программы.