Реклама

Объявления

Хіба ревуть воли, якщо ясла повні? – Частина четверта (Нове століття)

-12

По один бік яруги стояли нащадки козацької старшини, московські й польські приблуды, посиротілі діти Іуди, пани й напівпани, у мундирах з мідними ґудзиками: Все це була ватага, вигодувана чужою працею, взута й одягнена чужими руками: Тепер вона стояла й, як голодний вовк, клацала зубами, поглядаючи зо зла на другий бік яру, де нащадки козачі копалися в сирій землі - без пам'яті про славну бувальщину дідів своїх, без пам'яті пр самих себе. Відбулися зміни й у Гетьманському, і в Пісках. Умер проводир Василь Семенович Польський, а його сина ледь умовили зайняти отцово місце. Був він чоловік дуже недалекого розуму, ще меншої сміливості, ще більш слабкої волі. Тільки й батьківського, що пиха панська. Але часи тепер були зовсім не ті, щоб однією пихою жити. Захопив владу в цілому повіті й заправляв за спиною в нового проводиря Шавкун - чоловік ні дурний, ні розумний. Був він на коні, був і під конем. Його батько був убогий, умер рано. Хлопця віддали в бурсу розуму добувати, а там немилосердно били за будь-яку провину, або безвинно. Забили до того, що із кмітливого хлопчика зробився якийсь тупиця, убоище.

Погодя небагато повернулася сам не своя й сказала, що Галя повісилася. Уже під осінь по шляху йшло ціле валяння каторжан у Сибір. Зупинилася в Пісках. Був там і Чипка. Стояв нахмурений, кидав на людей, які обступили арештантів, грізний погляд. Чипкин будинок опечатали, забили. Мотрю взяв Грицко догодовувати до смерті. Швидко після того вона й умерла. Неподалік від Пісків насипана висока могила, а на ній коштує дуже високий хрест. Під ним поховано вісім безневинних душ, загублених в одну ніч «страшним чоловіком».

Розлютився Чипка, що украли його честь, душу знеславили, ринувся до Пороху писати скаргу. Той у скарзі вилив і всю свою ненависть на панів Польських, котра накипали довгі роки. Через тиждень до проводиря приїхав чиновник розбирати Чипкино справу, і нічого не відкопав, добре пообідав у панів Польських, пограв у карти й поїхав - тільки пил устав: Горі за горе чіпляється. Повернувся Чипка з Гетьманського додому з роз'ятреною знову лихом у серце, зі спогадами про свої минулі справи, з думками про правду людської. А тут зустрічає його мати, розповідає, що Максим дуже побитий. На Красногорку напали розбійники, і сторожачи їх відігнали: Говорять, така бійка була: Поїхав Чипка на хутір, застав Максима ледь живим. Хотів щось розпитати, і тесть захекався, захлинувся; забулькало в розбитих грудях: і Максима не стали

Лихо не мовчить. Поховавши Максима, Явдоха продала хутір і перебралася жити до дітей. Разом з нею вступило нове лихо в Чипкин будинок. Спочатку всього матері не помирилися. Явдоха стала верховодити, Мотря не змовчала, і пішли лайки й ссорыа. Галя й Чипка тікали від тих буч або до Грицко, або господарювали біля худоби. У своєму будинку Чипка був, як чужий: він йому опаскудел. Грицко зі своїми розмовами про худобу, позбавлення, господарство здавався йому нудотним. Пригадувалося молоде життя. Те життя було, хоча й під п'яним удаванням. А тут - тихо й смутно, як у болоті, а будинку - гірше, ніж у пеклі. Став Чипка знову перекидати зайву. Галя його, бувало, умовляє, а він і сам не може пояснити, що з ним робиться, чого йому смутно. Тоді молода жінка запропонувала чоловікові покликати товаришів, і щоб хоч небагато розігнав свою тугу. Вона хотіла ввійти в те суспільство тихим ангелом-»рятівником», навчити запеклих «розбійників» душі любові до людей. Пізно побачила молода жінка, у яку неприємність підхопився Чипка. Весело йому з давніми товаришами: п'є, гуляє й знай співає про неправду людської. Інші порядки завелися в Чипкином будинку. Часто приходять братики, чарка літає за чаркою, лементи, спів. Іноді згадують свої походи. Лушня любив розповідати, як його мати вчила красти. Рідко проходив той день, щоб п'яна гульня не збиралася. Мотря із плачем дорікала сина, а Явдоха навмисно підбивала його, привітала братиків. Чипка щодня робився всі хищнее. Однією ніччю поїхав з будинку, а повернувся з повними возами добра. Це вже відбулося після смерті Явдохи. Мотря стала лаяти сина, а Лушня заніс у голову Чипки думка, що це мати перевела Явдоху зі світла. Не раз повторював ці слова Чипка вголос. Чула це Мотря, плакала й у Бога смерті просила

Отож і правда! Стояла люта зима. Одним увечері в будинок до Чипке зайшли братики й сім незнайомих чоловіків. Хазяїн запросив їх до стола; знову пили, сміялися, а тоді стали змовлятися йти на хутір до Хоменко. Галя почула, що п'яно компанію вибралася з будинку. Пішов з ними й Чипка. Незабаром пове

Все для школы: темы сочинений, разработки уроков. Изложения и пересказы сюжетов. Конспекты уроков и поурочное планирование. Сценарии, диктанты и контрольные для проведения уроков.

Учебные пособия и тематические ссылки для школьников, студентов и всех, занимающихся самообразованием

Сайт адресован учащимся, учителям, абитуриентам, студентам педвузов. Справочник школьника охватывает все аспекты школьной программы.