«Який чистий і який росіянин поет» (М. Горький) по творчості С. А. Єсеніна

Колекція творів: "Який чистий і який росіянин поет» (М. Горький) по творчості С. А. Єсеніна

У кожного з нас у житті бувають мінути, коли хочеться відійти від поточних проблем і поринути в інший, неспо-койний і хвилюючий мир - мир поезії. І, відкривши томик віршів улюбленого поета, ми починаємо "почувати й мис-лити по-іншому». А якщо посидиш із книгою подольше, те віз-никает відчуття, що став співучасником якийсь неведо-мий таємниці, чиєїсь невідомого життя, і усе глибше й глуб-же твоя душа проникає у вірші й вступає в диа-балка з душею поета, що незмінно живе в його віршах. І хочеться дізнаватися й відкривати для себе нові риси його ха-рактера, наблизитися через його образи до самого поета. Поет стає духовним наставником, думки й ради якого тобі дороги. Для мене таким є Сергій Олександрович Єсенін

Народився Єсенін у селі Константинове Рязанської губер-нии. Як свідчать біографи, ріс бешкетним мальчиш-який і мало чим відрізнявся від своїх однолітків. Вірші писати початків рано, років з дев'яти. Найбільше відомо його раннє стихо-утвір "Виткався на озері червоне світло зорі...». Яскраві, світло-лие образи, перші серцеві переживання, описи того рідн і близького, що оточувало молодого поета. І все це не за мрячною вуаллю, а прямо, відверто. Життя ще не звідане, вона ще не б'є й не калічить душу й почуття

Тільки мені не плачеться - на душі світле

Цим світлом, незвичайною ніжністю й простотою на-полнени всі вірші молодого поета

Однієї з відмітних рис характеру Єсеніна, як у житті, так і у творчості, була відкритість. Найчастіше вона оберталася жорстокими ударами й незагойними рана-мі душі для самого поета

От такий, який є,

Нікому ні в чому не вважуся

Золоту плету я пісня,

А особа іноді всаже.

Іноді життя наносило такі удари, упоратися з кото-рими було практично неможливо. І тоді, ненавидячи себе за свою слабість, нехтуючи навколишню його погань, погру-жався в страшнейшую депресію, заливав біль вином, ви-плескивал на папір:

Друг мій, друг мій,

Я дуже й дуже хворий

Сам не знаю, звідки узявся цей біль

чиТе вітер свистить

Над порожнім і безлюдним полем,

Те ль, як гай у вересень,

Обсипає мозки алкоголь

У такому критичному стані був створений один з найстрашніших і жорстоких стосовно себе циклів - "Москва шинкарська». Вивести поета з такого стану було дуже складно; лише сам він міг вибратися із цього болота. Найчастіше допомагало стихійно, що нахлинуло почуття:

Був я весь - як запущений сад,

Був на жінок і зелие ласий

Разонравилось пити й танцювати

И втрачати своє життя без оглядки

Життя без любові було для Єсеніна рівносильний загибелі, спустошенню, розпачу. Любов харчувала його, давав надїжак-ду, була рушійною силою його таланта. Будучи дуже конкретним в описі своїх серцевих переживань, він умів сказати про почуття так, щоб навіть у нелюбимої женщи-ни защемило серце:

Дорога, сядемо поруч,

Подивимося в очі друг другові

Я хочу під лагідним поглядом

Слухати почуттєву хуртовину

Але найглибше й найдужче почуття, саму гостру прихильність Єсенін випробовував до Батьківщини. Вона була для поета другою матір'ю (хоча я й не люблю високих слів). Він любив її всю, болів нею всієї, ця любов була гарячої, майже фанатичної, дуже хворобливої

Я буду оспівувати

Всією істотою в поеті

Шосту частину землі

З назвою коротким "Русь».

Єсенін любив цю землю, він не бажав іншої. На цій землі й для неї він народився. Людям цієї землі він дарував самоцвіти своєї душі. Він любив так, як міг любити толь-до поет, - ніжно, жагуче й боляче. Від злості людський, від жорстокості він ішов у себе, дряпаючи й ранячи душу. Умів дружити, прощати, але вмів і ненавидіти. Був твердий і зол до зла, але добрий і тямущий до добра. Загалом, це був самий чистий і росіянин поет

• Роздуми над творчістю В. Симоненка

У мене ще й досі не вкладається в голові, чому на долю найталановитіших, найкращих людей випадають різні випробування, чому так часто їхнє життя уривається неочікувано і трагічно. Мені завжди подобались

• Портрет бабусі в повісті М. Горького “Дитинство”

У повісті "Дитинство" М. Горький розповів про свої дитячі роки, у яких чи не головне місце займала його бабуся. Странноватая, дуже повна, большеголовая, з величезними очами, пухким червонуватим носом. У

• Николаус Ленау найбільший поет першої половини XIX в

Николаус Ленау найбільший поет першої половини XIX в., народився в збіднілій дворянській сім'ї, що змушена була переїжджати з місця на місце. Раннє знайомство з побутом угорського народу вплинуло на

• Мир образів Лєскова

Колекція творів: Мир образів Лєскова ..Не багато треба було спостережливості, Щоб бачити людини багато видели й "колишнього». Н. Лєсков Микола Семенович Лєсков - самобутній росіянин писа-тель, популярність якого росте рік у рік. Чим більше

• Еволюція мотиву двойничества у творчості Сергія Єсеніна

У контексті досліджуваного феномена двойничества, з найбільшою гостротою Обнаружившегося на рубежі XIX-XX століть, ми звернемося до творчості Сергія Олександровича Єсеніна, у художній свідомості якого даний феномен Актуалізується особливо яскраво. Ми спробуємо простежити еволюцію Двойничества

• Відображення погрози фашизму й війни у творчості Маршака

Уже в 30-е роки Маршак із тривогою пише про погрозу фашизму, що нависла над миром, про бузувірство й мракобісся, які він несе із собою. В 1938 році був опублікований сатиричний

• Аналіз вірш А. А Фета «Ялина рукавом мені стежку завісила»

Панас Фет - чудовий росіянин поет, засновник поетичного жанру - ліричної мініатюри. Тематика його поезії обмежена. Його поезія - «чиста поезія», у ній немає соціальних питань дійсності, немає цивільних мотивів.