Реклама


Объявления

“Якщо крикне рать свята”- По ліриці Єсеніна

"Якщо сьогодні втримувати курс на Америку,- писав Єсенін,- те я готовий тоді віддати перевагу нашому сірому небу й нашому пейзажу: хата, небагато уросла в землю, прясло, із прясла стирча величезна жердина, удалечині махає хвостом на вітрі худа лошаденка. Це не те що хмарочоси:"

У своїх спогадах про поета його сучасники неодноразово відзначали, що він з особливим преклонінням ставився до всього росіянина, пишався, що він російський поет, та й сам Єсенін писав:

: люблю тебе, батьківщина лагідна!

А за що -розгадати не можу

Весела твоя радість коротка

З голосною піснею навесні на лузі

У кожного поета своє неповторне малолітство й отроцтво. У Єсеніна було щось головне: саміт з батьківщиною -з рідною землею, рідним небом, з рідною російською природою, росіянці народною піснею, казкою й разом з тим з російським народним болем, народною тривогою:

Потонула деревенька у вибоїнах,

Заслонили избенки лісу

Тільки видно, на купинах і западинах;

Як синіють навкруги небеса

Це написано дев'ятнадцятирічним Єсеніним. І зовсім іншої в тої ж "Русі"бачиться молодому поетові його "батьківщина лагідна"у час найтяжких випробувань, що обрушилися на неї, які віднесуть мільйони життів мирних російських орачів:

Гримнув грім, чашка неба розколота:

Захиталися лампадки небес

Повестили під вікнами соцькі

Ополченцям крокувати на війну

Загыгыкали баби слобідські,

Плач прорізав навкруги тишу

Любов до Батьківщини млоїла, мучила чуйну душу поета. Вона надихала й харчувала його музу. Куди б поета не закидала доля, де б він не був, знову й знову згадує він рідне село, батьківський "низький житло із блакитними ставнями"і неосяжний простір рідних рязанських роздоль:

Бачу сад у блакитних накрапах,

Тихо серпень приліг до тину

Тримають липи в зелених лабетах

Пташиний гомін і щебетню.

"Поет дійсності"всі определеннее переглядає в ранніх віршах Єсеніна, особливо таких, як "Чорна, що потім пропахнула вити!..", "Русь", "У тім краї, де жовта кропива:", "Гой ти, Русь, моя рідна:"і ін. Есенинская лірика при всьому її глибокій індивідуальній своєрідності йде своїми поетичними коріннями в ту реальну реальність, що оточувала й хвилювала поета в житті:

Чорна, що потім пропахнула вити!

Як мені тебе не пестити, не любити?

Оловом світиться лужная голота:

Смутна пісня, ти -російський біль

"Як безглузда все наше життя,- зі смутком зауважує Єсенін в одному з листів 1913 року. -вона перекручує нас із колиски. Стогони й плач заглушають нашу радість. Радість там, де в порога не чутні стогони".

Особливо гіркі й тривожно-сумні есенинские вірші про споконвічне селянське лихо - недороді й посусі:

Заглушила посуха засевки,

Сохне жито, і не сходять овсы.

На молебень із корогвами дівки

Потяглися в комлях смуги

На реальність свого часу, на навколишній його мир природи й особливо на долю Русі селянської Єсенін як поет уже в кращих своїх ранніх віршах багато в чому глянув з палючу душу проникливою любов'ю до Батьківщини й вірою вчеловека.

Гой ти, Русь, моя рідна

Хати - у ризах образа:

Не видать кінця й краю -

Тільки синь ссе очі

Щирі вірші про Батьківщину сучасні. Наступає година суворих випробувань для Батьківщини, і знову спалахують яскравим світлом і наповнюються живим патріотичним подихом "свіжі, чисті, голосисті", "дивно серцеві"вірші Сергія Єсеніна:

Але й тоді,

Коли у всій планеті,

Проспіває ворожнеча племен,

Зникне неправда й смуток,-

Я буду оспівувати

Всією істотою в поеті

Шосту частину зеши

З назвою коротким "Русь".

У роки Великої Вітчизняної війни ці вірші були опорою й підтримкою нашого народу

Росія Єсеніна - це "країна березового ситцю", це "мила лагідна Русь". У роки крутих поворотів, значних історичних подій, революційних перетворень доля Батьківщини, її майбутнє тривожили Єсеніна, терзали його розум і серце:

Росія! Серцю милий край!

Душу стискується від болю

Уж скільки років не чує поле

Петушье пенье, песий гавкіт:

Країну рідну в край із краю

Междуусобный рве розбрат

Так, Єсенін сказав ceqe велике слово про свій час, про свою Батьківщину. Син Русі селянської в епоху пролетарської революції повертає свій погляд до Росії радянської:

Я бачу всі
/>
І ясно розумію,

Що ера нова -

Не фунт ізюму вам:

Приймаючи розумом шлях перебудови російського села, поет почував серцем, що перебороти його Русі селянської буде неблизько не так легко й просто, як многим здавалося.
Звідси тривожні, часом болісні роздуми Єсеніна про майбутнє селянської Русі:

Польова Росія! Досить

Волочитися сохою по полях!

Убогість твою бачити мені боляче:

Я не знаю, що буде із мною:

Може, у нове життя не годжуся:

Ця правда почуттів нам особливо шлях. Лірика Єсеніна - це особливий мир, це дивна країна образів і почуттів. Але головне в ній - це любов до Батьківщини, до Людини:

Я думаю:

Як прекрасна

Земля

И на ній людина

Все для школы: темы сочинений, разработки уроков. Изложения и пересказы сюжетов. Конспекты уроков и поурочное планирование. Сценарии, диктанты и контрольные для проведения уроков.

Учебные пособия и тематические ссылки для школьников, студентов и всех, занимающихся самообразованием

Сайт адресован учащимся, учителям, абитуриентам, студентам педвузов. Справочник школьника охватывает все аспекты школьной программы.