Реклама


Объявления

«Зайві люди» у романі Герцена «Хто винуватий?»

-23

Чацкий, говорячи від імені багатьох «молодих людей» періоду Сполучника Благоденства, упевнений, що «століття нинішній» уже прийшов на зміну «століттю минулий», і тільки наприкінці комедії випробовує гіркоту поразки. Онєгін, спочатку близький до членів «Зеленої лампи», сам відходить потім від передового руху й зживає конфлікт із середовищем у настроях глибокої незадоволеності й самітності. Печорин, висланий зі столиці на Кавказ разом зі членами «кружка 16-ти», також нудиться на самоті, але вже може, хоча б на час, знайти дружбу й участь у середовищі різночинців - у Вернера й Максима Максимовича. Білий-Тов же з радістю входить у коло різночинців Круциферских і Крупова, знаходячи в них друзів і навіть однодумців

Якби Любонька зустрілася з Бельтовым у той момент, коли Негрів збував її з рук, тоді їхній сполучник не зустрів би перешкод, а багатство Бельтова відразу звільнило б їх від усяких зіткнень зі знехтуваною чиновно-дворянською «юрбою». Але тоді Герценові довелося б зображувати вже не особисту, а політичну драму Бельтова й прямо вказувати на її винуватця. Щоб уникнути цього, Любоньку задовго до зустрічі з Бельтовым треба було ввыдать заміж за доброго, але слабкого юнака. И. Герцен докладно розкрив обставини цього шлюбу, щасливого, але вже подготовлявшего майбутню трагедію. Так виникла перша частина роману, що з'явилася його прологом

Конфлікт Бельтова з реакційним середовищем по суті - політичний конфлікт. Але, як це було в комедії Грибоєдова, з, романах Пушкіна й Лермонтова, конфлікт цей, почасти по цензурних умовах, розкривається в основному в особистому плані, як поразка героя в любові. Але Бельтов, людина 40-х років, розвивається в інших умовах, він шукає й знаходить ідейну участь у жінці, що протистоїть дворянському середовищу по своєму походженню й напряму думок. Герцен надає цьому особливе значення. Він зображує відносини Бельтова й Любоньки як швидко виникаючий ідейно-моральний сполучник, відзначений «вищим спорідненням», фактом «братственного розвитку». І Герцен романтично затверджує при цьому, що якщо такі люди «зрозуміють споріднення своє, те кожний пожертвує, якщо обставини зажадають всіма нижчими ступенями споріднення I користь вищого».

Всі ці герої з'явилися в російській літературі з виникненням дворянсько-революційного руху й зійшли зі сцени разом з ним. Всі вони - від Чацкого до Бельтова а також тургеневского Рудина й Агарина в поемі Некрасова «Сашко» - втілювали в головних рисах свого характеру ідейно-психологічну реакцію на неминучу політичну поразку дворянсько-революційного руху, вузького по колу учасників, далекого від народу й тому суперечливого й нестійкого

Бельтов у Герцена, подібно Лицинию, нудиться спрагою великого делаи скаржиться на приреченість свого покоління. Подібно Трензинскому, він скептично усвідомить «очевидну владу обставин». На відміну від героїв «Записок одного парубка»,_ дивляться на «юрбу» з боку, Бельтов не тільки протистоїть знехтуваній «юрбі», але залежить від її у своїх діях, у своїй долі й тому вступає з нею встолкновение.

Всі ці герої, як і подібні їм люди в житті, мали й здатності, і бажання активної дії, але нічого не робили й не зробили. І в основному не тому, що були розпещені дворянським вихованням на це вказували пришедшие їм на зміну революціонери-демократи, і не тому також, що кріпосницький лад був ще досить сильним, а передовий рух ще дуже слабким. Причина їхнього коливань, сумнівів, розчарувань і бездіяльності, що випливало звідси, крилася в неминучій нестійкості й непослідовності самої дворянської революційності, що ніколи не володіла принциповим і послідовним демократизмом і об'єктивно схильної ккомпромиссу.

Центр роману утворить, отже, нова «зустріч», четверта у творчості Герцена. Але вже усвідомивши, разом із Трензин-Ским, «очевидну владу обставин», Герцен показує тепер, що, всупереч його романтичному ствердженню вирішальної влади «вищого споріднення душ», теперішню силу все-таки мають «обставини» життя суспільства, що саме на вимогу цих обставин Бельтов змушений покинути Любоньку, що їх духовне «споріднення» приречено, таким чином, на трагічну катастрофу. Самою назвою роману Герцен пропонує читачам розгадати теперішнього винуватця цієї трагедії

Назва це, зрозуміле буквально, міцно узвичаїлося й навіть стало історико-літературним штампом. А тим часом воно було лише вираженням гіркої, трагічної самооцінки цих героїв і їхніх авторів. У суспільному житті такі люди не тільки не були зайвими,

Все для школы: темы сочинений, разработки уроков. Изложения и пересказы сюжетов. Конспекты уроков и поурочное планирование. Сценарии, диктанты и контрольные для проведения уроков.

Учебные пособия и тематические ссылки для школьников, студентов и всех, занимающихся самообразованием

Сайт адресован учащимся, учителям, абитуриентам, студентам педвузов. Справочник школьника охватывает все аспекты школьной программы.