Реклама

Объявления

Життя й праці академіка Василя Михайловича Істріна

Янв

01.11.2008 Нікітін О. В.

Ціль виховання взагалі й навчання особливо

є утворення для чесноти

В. А. Жуковський

I. Початок шляхи: пошуки й перші відкриття

Василь Михайлович Істрін народився 29 січня 10раля 1865 р. у селі Пехра-Покровське Московського повіту Московської губернії в сім'ї священика. Він одержав гарне домашнє виховання, а утворення продовжив у Московському Заиконоспасском духовному училищі. По закінченні його він надходить у Московську духовну семінарію де навчався в перших трьох класах і пізніше, в 1887 р., на історико-філологічний факультет Імператорського Московського університету, що закінчив в 1890 р. З 1891 по 1897 р. В. М. Істрін складався приват-доцентом у Московському університеті. Він читав курси лекцій по історії російської літератури й історії російської мови. Там же, у стінах рідного навчального закладу, в 1893 р. за дослідження "Олександрія російських хронографів"йому привласнили вчений ступінь магістра. Основні положення його роботи наступні:

1. Першу редакцію представляє Олександрія, що ввійшла до складу Еллинского й Римського Літописця першої редакції

2. У первісній редакції Олександрія є переклад грецького Псевдокаллисфена <…>.

<...> 4. Перекладач перекладав буквально, слово за словом, не виправляючи помилок грецького тексту й упадаючи сам вошибки.

<...> 6. В XIII столітті Олександрія разом уже із вставкою з Хроніки Георгія Амартола входила до складу Хроніки Іоанна Малалы, але визначити з точністю час і місце походження Олександрії поки не можна; у всякому разі, в XII столітті Олександрія вже існувало

7. Другу редакцію представляє Олександрія, що ввійшла до складу Еллинского й Римського Літописця другої редакції

<...> 8. Друга редакція Олександрії з'явилася з першої редакції; характерна ознака другої редакції — додавання; джерелом додавань служила, головним чином, письмова література; у числі інших додавань у другу редакцію цілком увійшла стаття Палладія орахманах.

<...> 10. Час установлення другої редакції Олександрії в точності визначити не можна, але з наибольшею ймовірністю її встановлення можна пристосовувати до XIV століття; у всякому разі, воно встановилася ще до появи на Русі сербської Олександрії

11. Редактор Еллинского й Римського Літописця другої редакції не був редактором Олександрії другої редакції, але знайшов останню вже готової

12. З появою на Русі сербської Олександрії, що відрізнялася романтичним характером XIV-XV в., псевдокаллисфеновская Олександрія стала зникати з кола оповідальних добутків і збереглася тільки в хронографах, одержавши значення вже тільки історії, а не роману

13. Третя редакція Олександрії міститься в хронографі першої редакції, не розділяючись на глави; четверта редакція - у хронографі тої ж редакції, але розділеному на глави

14. Третя й четверта редакції Олександрії сходять до однієї загальної редакції; ця загальна редакція являла собою скорочення другої редакції Олександрії з незначними доповненнями; джерелом доповнень служило сербська Олександрія

<...> 18. Оригінал третьої й четвертої редакцій Олександрії й хронограф, що містив його, з'явилися в XV столітті; третя редакція Олександрії й хронограф, не розділений на глави, з'явилися до 1517 р.; четверта редакція Олександрії разом із хронографом, розділеним на глави, ставиться до 1512 г.

<...> 20. П'ята редакція Олександрії представляє короткий переказ четвертої редакції з новими доповненнями; джерелами доповнень були: 1 Хроніка Мартіна Бєльського, 2 друга редакція Олександрії, 3 «Таємна Таємних»; разом із хронографом п'ята редакція ставиться до початку XVII в. 1617 р..[1]

Автор представив аналіз п'яти редакцій Олександрії, з'ясував час і історію їхнього походження, дав характеристику середньовічним обробкам тексту грецькі, латинські, французькі, німецькі й перські. У додатку були опубліковані чотири редакції й «Мучення пророка Данила й трьох отроків». Праця В. М. Істріна по вивченню одного з найдавніших письменн
ых пам'ятників поклав початок цілому ряду досліджень ученого в цій області, що і стала центральної у всій його подальшій діяльності. Саме до стародавностей візантійським, грецьким, русским він направляв свої неабиякий здібності, свій рідкий талант, своя ретельність

II. Поїздка на Афона - колиска російської духовної культури й книжності

Як часто бувало до революції, молодого талановитого приват-доцента направили для вивчення рукописів і роботи в бібліотеках у Європ

Все для школы: темы сочинений, разработки уроков. Изложения и пересказы сюжетов. Конспекты уроков и поурочное планирование. Сценарии, диктанты и контрольные для проведения уроков.

Учебные пособия и тематические ссылки для школьников, студентов и всех, занимающихся самообразованием

Сайт адресован учащимся, учителям, абитуриентам, студентам педвузов. Справочник школьника охватывает все аспекты школьной программы.