Реклама


Объявления

“Знову знайдена батьківщина”по трилогії “Ходіння по борошнах”

Олексій Миколайович Толстой - один з найцікавіших художників двадцятого століття. Свій найбільший добуток - трилогію “Ходіння по борошнах” він став писати у двадцяті роки, перебуваюЧи в еміграції. З думами про Батьківщину він почав свій роман “Сестри”, першу частину трилогії. Трагічне відчуття втраченої батьківщини - один з найважливіших мотивів роману “Сестри”.

Це сповідь художника перед самим собою, перед судом свого народу. В основі сюжету - доля сестер Булавиних, Катерини Дмитрівни й Даши, історія їхньої любові, радостей і прикростей. У їхніх поетичних образах відбиті найясніші сторони людської душі, що розкривається назустріч щастю. Філософія особистого щастя дана в романі в любові Каті до офіцера Рощину й Даши - до інженера Телєгіну. Але от у їх маленький егоїстичний мирок входять події великого, історичного масштабу - перша світова війна й початок революції, - ті події, які перекинули разом з усім звичним укладом буржуазного існування й власні подання героїв про сенс життя. Товстої чітко показує духовний крах російської інтелігенції, відірваної від інтересів народу, в образах адвоката Смоковникова й поета Бессонова, історичну приреченість всієї старої Росії, її ворожих народу класів з їхнім занепадом у культурі й мистецтві. Революційна бура розвіяла по землі, як сухі листи, цю “розумову аристократію країни”, прихильників релігійно-філософських доктрин і завсідників заміських ресторанів

“...І от, серед пороху, що летить, і гуркоту храму, що валить, два чоловіки, Іван Ілліч і Даша в радісному божевіллі любові, всупереч усьому, побажали бути щасливими”. Чи вірно це? - запитує письменник. І всім подальшим розвитком роману він затверджує, що щастя може бути повноцінним тільки тоді, коли в ньому втілене чесне служіння своїй батьківщині й віра в неї майбутнє

Це ще не ті нові переконання Телєгіна, які зложаться в нього в пошуках свого місця в боротьбі революційного народу, але правильні думки виникають в Івана Ілліча на війні й на петроградському заводі. “Васько Рубльов - от хто революція...” - говорить один раз Телєгін про одному з передових робітників, виведених у першій книзі трилогії. Серед представників народу, простих людей шукає Толстой своїх позитивних героїв. Рощин же думає спочатку, що його “велика Росія перестала існувати з тої мінути, коли народ кинув зброю”. Він упевнений, що “пройдуть роки, затихнуть війни, отшумят революції, і нетлінним залишиться одне тільки лагідне, ніжне серце” його Каті, і знову наступить мир без тривог і боротьби

Але втративши свої колишні подання про батьківщину, герої Толстого знайдуть нові. Які вони - не знав ще й сам письменник. Головне - у них є віра в Росію, її велич і силу. Телєгін з гордістю затверджує, як би полемізуюЧи з Рощиним: “Велика Росія пропала! Повіт від нас залишиться,- і звідти піде російська земля...” В 1927 році письменник приступився до другого роману трилогії “Ходіння по борошнах” - “Вісімнадцятий рік”.

Новий роман висував на перший план ідею щастя народу й батьківщини як символ вищої історичної справедливості. Події революції стають центром роману. У тім, як органічно зливається доля основних героїв цього добутку з долею батьківщини й народу, як широко розсовуються рамки зображення самих революційних подій, позначається новий розмах епічного дарування А. Толстого. Крізь бурхливий 1918 рік проходять герої письменника, перетворююЧи в благодатній грозі революції. Знаходить своє місце в рядах народу інженер Іван Ілліч Телєгін, що глибоко ввірував у слова пітерського робітника Василя Рубльова, що Росію врятує одна тільки радянська влада й що “зараз немає нічого на світі важливіше нашої революції”.

Приходить до правди народу, правді Телєгіна, що мятется Даша, що говорить один раз своєму батькові, що “якщо всі більшовики такі, як Телєгін... стало бути, більшовики праві”. Всім своїм ніжним і лагідним серцем відчуває велич совершающегося Катерина Дмитрівна Булавина. І тільки Рощин плутає звіриними тропами ворога революції, зв'язавши свою долю з білою армією. Лише після того, як Рощин зрозуміє, що велике майбутнє Росії - у народі, а не в що разложились корниловско-денікінському воїнстві, він знайде в собі мужність порвати з контрреволюцією й почати нове життя

Наступить каяття, а з ним і оЧи щення. У широких епическихмасштабах і розгорнутих картинах показує Толстой життя у вісімнадцятому році. У тридцяті роки письменник працював над романом “Хмурий ранок”, яким завершилася трилогія “Ходіння по борошна

Все для школы: темы сочинений, разработки уроков. Изложения и пересказы сюжетов. Конспекты уроков и поурочное планирование. Сценарии, диктанты и контрольные для проведения уроков.

Учебные пособия и тематические ссылки для школьников, студентов и всех, занимающихся самообразованием

Сайт адресован учащимся, учителям, абитуриентам, студентам педвузов. Справочник школьника охватывает все аспекты школьной программы.